TextBook О небо! О пекло! Невже цього ніколи не буде?…
І була тиша…
І був спокій…
І було забуття…
*Мене розторсала Інна. Я розплющив очі, підвівся, спираючись на лікті, й роззирнувся довкола. У напівмороку розгледів знайомі обриси спальні нашої київської квартири.
Я лежав на підлозі біля ліжка…
Поруч сиділа Інна…
За вікном була ніч…
Але ніч незвичайна…
Ніч гамірна, наче день…
Багатоголосий гамір, що долинав знадвору, був сповнений переляку, тривоги, спантеличення, розгубленості…
— Владику, — розпачливо прошепотіла Інна. — Що ми накоїли?!
Я труснув очманілою головою і нараз усе збагнув. Ніч була штучна, створена нами!
За київським часом була перша пополудні, проте астрономічне положення Землі відповідало першій попівночі.
— Ми захотіли спокою й тиші, — хрипко мовив я. — А спокій і тиша асоціюються з ніччю…
— І Земля миттєво повернулася довкола осі на сто вісімдесят градусів.
— Але не механічно, — уточнив я. — Відбулося позапросторове переміщення. Люди не відчули ніякого руху. Просто в одну мить день для них змінився на ніч, ніч — на день, а ранок — на вечір.
— Ми — Великі, — приречено констатувала Інна.
— Тільки не це! Господи, тільки не це!!!
— Це правда, Владику, не обманюй себе. Ти чудово розумієш, що ми стали Великими. До того ж небезпечними Великими — ненавченими.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Напередодні армагедону» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 10 На порозі Вічності“ на сторінці 8. Приємного читання.