Розділ «Частина третя НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ»

Вони юрбою пройшли до кімнати.

— Ото там, — мовив Кейт, показавши на ліжко. — Зловмисник. Стільцем був ударити його. Штовханням у вікно скинув іншого вниз.

Джейн стояла на тому ж місці, де залишив її брат. Вона так нічого й не надягла на себе. Втім, її нічна сорочка була довга, до середини литок, і надійно прикривала плечі та груди.

Господар на ходу пробурчав: „Моє шануваннячко, пані,“ — і підступив до ліжка. Піднявши ліхтаря, а сокиру тримаючи напоготові, він уважно подивився на непритомного. Щойно зараз Кейт побачив, що грабіжник мав вогнисто-руде волосся і такого ж кольору бороду. Його закривавлене хиже обличчя справляло моторошне враження. Джейн, що повернулась була до ліжка, глухо скрикнула і знову поспіхом відвернулася. Кейт узяв з крісла плед, загорнув у нього сестру й обійняв її за плечі.

— К-кейт-те, — прошепотіла вона. — Й-я б-боюсь.

— Не бійся, — сказав він. — Уже все позаду.

Тим часом вуйко Ховрань наказав одному зі слуг запалити в кімнаті свічки, а іншому перевірити, чи живий грабіжник. Слуга схилився над здорованем і невдовзі повідомив, що той живий, але зомлів від удару. Господар віддав розпорядження прибрати грабіжника з ліжка і міцно зв’язати, а сам підійшов до вікна і висунувся з нього мало не до пояса.

— Агов! — гукнув він, і Кейт зрозумів, що, незважаючи на пізню пору, внизу почали збиратися люди. — Що з тим хлопаком?

Йому щось відповіли, але Кейт не розчув, що саме.

— Ага. Ну, тоді хай хтось викличе… Вже? Тим краще.

Вуйко Ховрань щосили смикнув за мотузку, прокоментував: „Диви як міцно прив’язали!“ — потім відійшов від вікна і сказав:

— Другий злодій мертвий. Розтрощив собі голову. — Він зробив паузу й пильно поглянув на Кейта. — Тепер, пане Влош, прошу розповісти, як усе було.

Кейт плутано виклав свою версію подій. Загалом вона відповідала істині, лише не було згадано про шокер. Він сказав, що грабіжник підкрався до ліжка з його боку, вочевидь, з наміром перерізати йому горло вві сні, але він відкотився вліво й потяг за собою Джейн. Поки грабіжник перелазив через ліжко, Кейт устиг схопити стільця і вдарити його по голові, а потім підбіг до вікна і виштовхнув на вулицю другого грабіжника, який затримався через Джейнин крик. Наприкінці Кейт так захопився розповіддю, що майже перестав припускатися помилок у мові.

Вислухавши його, вуйко Ховрань скрушно похитав головою:

— Вам надзвичайно пощастило, пане Влош. Ви виказали подиву гідну реакцію та спритність, але водночас — кричущу необачність. Ці злодії напевно знали, що в мене зупинилися дуже заможні чужоземці, про це відомо всій окрузі. А коли вони побачили, що ви не зачинили на ніч вікна, то просто не змогли встояти перед такою спокусою. Непростима дурість з вашого боку… ви вже даруйте за різкість. Якщо вам так душно спати, лишили б відчиненим вікно, що веде у двір. Там я маю дюжину собак, вони б умить зчинили галас, завидівши на даху нічних гостей.

— А я інакше думав, — збентежено відповів Кейт, який насправді зовсім не подумав про те, що відчинені на ніч вікна можуть становити загрозу. — Я думав, що злодії з вулиці лазити лякатимуться.

— Як бачите, не злякалися, — вуйко Ховрань зітхнув. — Ви мене вражаєте своєю наївністю, пане Влош. Ще й надумали їхати до Ібрії — а там, повірте мені, злодії нахабніші за наших і можуть напасти на вас посеред дня на людній вулиці. Ви багата людина, подорожуєте з красунею-дружиною, але без охорони, розкидаєтеся грошима наліво й направо… Заради Спасителя! Хіба не зрозуміло, яка ви ласа здобич для розбійників? Подбайте хоча б про пані Влош!

— Я… Ми мали охорону, — промимрив Кейт. — Мій слуга був наш охоронець. Вельми сильний, вельми швидкий, вельми грізний.

Ще першого дня Кейт пояснив господареві, що свою прислугу вони залишили в Речко. Мовляв, під час подорожі його слуга зробив живота Джейниній покоївці, і коли вагітна дівчина не могла далі супроводжувати їх, вони мусили відпустити її. І слугу разом з нею — не можна ж розлучати закоханих.

— То найміть нового, — порадив вуйко Ховрань. — Мишкович не якесь Речко, тут маєте широкий вибір. Без охоронця до Ібрії краще не потикатися.