TextBook Подумки він уже бачив, як стартує з полігона потужний зореліт, беручи курс на Тритон, як тисячі, десятки тисяч людей уклякли біля віомів зв’язку, на станціях СПАС, готові на перший поклик кинутися на допомогу.
“Нелегко тобі доведеться, хлопче, — зітхнув він. — Але найважчий крок ти вже зробив — подумав про інших. Не про себе — про інших розумних істот! І, отже, подумав про майбутнє! А це дуже непросто — пам’ятати про інших, не знаючи, хто вони й де…”
“А чи не час втрутитися?” — почувся раптом у свідомості негучний голос.
“Ні, — подумки відповів Керрі. — Я й так уже втрутився. Він устигне…”
“Хочеш сказати, що контроль більше не потрібен?”
“Не контроль — спостереження. Вони зрозуміли натяк, я бачу. Але ще довго вони шукатимуть контакту з Оком. Доти, доки не пересвідчаться, що Око — це вони самі, тільки на десять тисяч років старші”.
“І все-таки зникати тобі рано. Довго ще людський слід буде для нас знаком особливої уваги, знаком біди, поки вони, наші предки й твої сучасники, не навчаться уважно дивитися собі під ноги…” — Голос виплив із свідомості й загубився в шумах зоряного вітру.
Керрі Йос, примружившись, дивився в нічне небо Землі.
— Вони навчаться, — прошепотів він. — Неодмінно навчаться.
Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Простір неспокою» автора Головачов Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 13 Оглянься вперед“ на сторінці 7. Приємного читання.