TextBook То наші хлопці, патріоти із «Тризуба»,
Падлюці Сталіну ввалили дуста.
ПРИСПІВ.
Ти, Любомирчик, не штовхайся, а ти, Зенку, помовчи,
А нумо, Бодя, подай гранатомет…
Взорвали бюста в саду біля обкому,
І замість Сталіна стоїть тепер намет…
А в тім наметі комуняки знов рішають,
Як їм з бандитів поробить героїв.
На те їм скажем: комуняку – на гілляку
І знов гранатами падлюк накроєм.
ПРИСПІВ.
Замість останнього рядка: «І замість Сталіна стоїть тепер клозет».
А в тім клозеті чи то Гітлер, чи то Путін,
Якесь фашистське чи чекістське рило…
Мочіть в сортірє ту імперськую заразу,
Щоб комуністам нєповадно било.
ПРИСПІВ.
* * *Аби називатися повноцінним бандерівцем і «націонал-фашистом», маєш насамперед стати українцем. Це аксіома. І не має значення, скільки в тобі російської, польської, єврейської чи німецької крові. Бо українець – це не тільки національність, це стан духу і душі. Адже за часів, коли я свідомо включився у визвольний рух, право бути українцем треба було спершу вибороти, а тоді щодня боронити.
У 1989-му, після армії, я вже не застав тієї країни, котру пам’ятав. За два роки все змінилося. Я вперше – клянуся! – вперше почув у Києві українську мову… Не в телевізорі, не в інститутських стінах, де українською в побуті спілкувалися лічені професори, яких усі вважали старими маразматиками, й не з вуст селян на базарі, що розмовляли здебільшого страшним суржом…Трапилося це в Будинку культури авіазаводу ім. Антонова на концерті групи «Воплі Відоплясова» – у зал набилося тоді повно моїх однолітків, студентів університету Шевченка, педінституту, політеху, інших вузів, і всі довкола говорили українською…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Розрив. Як я став «націонал-фашистом», покинув дружину та сімох дітей » автора Мухарський А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Відділення перше «Лагідна українізація»“ на сторінці 20. Приємного читання.