Розділ «Замість епілогу»

Додаток. Тут наводяться оригінальні тексти віршів, знайдених разом із грошима та вогнепальною зброєю під час обшуку в квартирі, яку Богдан Баглай винаймав у Києві на вулиці Малишка. Вони були передані на графологічну й текстологічну експертизу, аби встановити їхню тотожність із поетичними текстами, що надсилалися на адресу Олени Суржі та були підшиті до кримінальної справи (том 27, арк. 134–138). Висновок експертів: автором усіх десяти поданих на експертизу текстів можуть бути дві або три різних особи. Тобто Богдан Баглай цілком міг використовувати та видавати за свої рядки, написані іншими людьми.

Ось і знову — тихе похмілля

Від компаній і від подруг.

Перший сніг спадає на гілля

І лягає мені до рук.

Тільки щось защемить у грудях,

Й алкоголем його не залить.

Скільки я скандалив на людях,

Ось тепер душа й болить.

Так закінчу я власну повість.

Не печалься, душа, не ридай.

Розгубив назавжди свою молодість

По вокзалах і поїздах.

І тепер на нічних полустанках,

У густім паровознім диму

Моя юність літає до ранку

І зникає кудись у пітьму.

Скільки там коньяку у флязі.

Саме стільки, щоб совість залить,