Бо такому, як я, бродязі
І лишається тільки, що пить.
Ось і знову — тихе похмілля
Від компаній і від подруг.
Перший сніг спадає на гілля
І лягає мені до рук
* * *Прощай, моя радість, прощай.
Я знаю — не будеш чекати.
Тепер з благородних напитків лиш чай
Я можу собі дозволяти.
Я знаю, любов — це обман.
Та про тебе співав я ночами.
І на пересилці один уркаган
Сльозу утирав поміж нами.
Коли ти ішла вздовж вітрин
У своєму найкращому платті,
Серйозні швейцари з готелю «Берлін»
Стояли, немов на параді,
Дивилися, що глядачі,
На тебе — шалаву і стерву,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Повзе змія» автора Кокотюха А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Замість епілогу“ на сторінці 2. Приємного читання.