Розділ «У череві дракона Роман»

Ми з Петром стояли біля відчинених дверей кімнати, в якій Логачов допитував Якова.

— Ну, хто навчив? Признавайся.

— Чого ви до дитини чіпляєтесь? Хіба то його робота? — обурювалась Марина. — Хтось інший стрельнув.

— На гарячому спіймали, з луком в руках. Хто тебе навчив у вождя революції цілитись, га?

— Ніхто. Я сам.

— Що ти маєш проти Леніна? Навіщо ти в нього цілив?

— Я не в Леніна.

— А куди ж — у червоний прапор?

— І не в прапор.

— Тоді в кого?..

Яків, втупивши очі в підлогу, мовчав. Зате Петро, показавши кулак, прошипів:

— Знаємо в кого.

Він презирливо чвиркнув слиною крізь стиснуті зуби й вибіг на вулицю. Марину з Яковом замкнули в холодній.

Не встиг Логачов дійти додому, як його серед вулиці зупинив дядько Параска.

— Випустіть їх. Я за них посиджу.

Набравши офіційного вигляду, Логачов суворо запитав:

— Явка з повинною?

Дядько Параска недбало махнув рукою:

— Е-ет, хай так. Випустіть.

Яків з матір’ю пішли додому, а дядько Параска замість них опинився в холодній. Його справою зацікавилося районне начальство — відвезли до міста.