Розділ «Андрій Кокотюха Пророчиця»

— Скажімо, я був другом Коваленка. Хочу поновити справедливість.

— Неправда, ви не були другом Коваленка. Ви — шахрай, бандит і шантажист!

— Ух, як гучно, — самими губами посміхнувся Горілий. — Ще мерзотником мене назвіть. Як іще там можна? Негідником, ницим типом… Я по телевізору чув, у серіалах про аристократів так лаються.

— Не заговорюйте зуби, — Позняков знизив тон до нормального. — Скільки вам треба?

— Спочатку — пояснення.

— Можете прийти завтра зранку? — вступила в розмову Галина.

— Чому саме завтра і чому саме зранку?

— Подумати треба.

— Чого тут думати? Ви ж знаєте всі деталі скоєного вами ж злочину. За попередньою змовою, між іншим, так це називається.

— Нам треба подумати, — стояла на своєму Галина. — Я… ми нічого такого… Не змовлялися ми… Тут двома словами не скажеш…

— Ясно, не двома. Не трьома навіть.

— Давайте так, — Галина заговорила швидко, опанувавши себе, оцінивши ситуацію і тепер намагаючись узяти її під контроль. — Справді, до завтра не треба чекати. Поговорімо… Але є кілька моментів… Гроші ж вам потрібні, Сергію… вас так, здається… Вам же потрібні гроші, Сергію?

— Певна річ, — кивнув Горілий, при цьому подумавши: головне, аби вони самі в це повірили.

— А ви приходьте години за три. Ось саме перед дванадцятою, нормально буде. Не боїтеся?

— Ви ще не лякали, — Сергій знову розтягнув губи в посмішці. — Покличете вашу приятельку Олесю з її опівнічними пророцтвами?

— Без неї не обійтися, — серйозно відповіла Галина. — Ви наче думки читаєте. Раніше півночі вона все одно сюди не вибереться. Чекати тут вам навряд чи буде цікаво.

— Чому ж? — говорячи так, Сергій насправді тільки тримав марку, бо час уже прийняти правила запропонованої гри, суть якої він сподівався дізнатися швидше, ніж за три години, ще до півночі. — Та добре, добре вже. Бачу, ми з вами одне одного зрозуміли. Ми ж подружимося? Візьмете мене другом родини? Га, Позняков?

— Олегом мене звуть, — видушив із себе той, аби не мовчати.

— Добре… Олег Позняков… Галя Коваленко… Не прощаюся. І ви не тікайте.

Що з цього всього вийде, Сергій Горілий поки що не знав.