TextBook Вона прогугнявила щось у відповідь, відвернулася й почала спостерігати за тими, хто купався внизу.
— Дивися, зараз ми зробимо невеличкий тест, — сказав Альхен.
— Де?
— Із нею. Зараз я пошлю їй енергію ян-ци. Це сексуальна енергія. Пам’ятаєш, я розповідав тобі?
— Так. А мені ти теж посилав?
— Звичайно.
— І що?
— І нічого. Ти чомусь взагалі ніяк не реагуєш. Навіть дивно.
— А як я повинна реагувати?
— Дивися.
Зінка почала неуважно чухати свій мокрий зад у сірих «велосипедках».
— Бачиш, це була реакція.
— Ух, ти…
Альхен посміхнувся:
— Стережися, — мовив після паузи, — знаєш…
— Не знаю.
— Перестань. Дай сюди свої руки.
Я з вдавано похмурим виглядом простягла йому кисті, й він розмістив їх у себе на долонях. У його очах відбувалося щось… Мені хотілось народитися наново… Усередині цих очей. Провалитися кудись. До нього тягло тупо, нерозважливо й безнадійно, як до наркотику.
— Бачиш ці тоненькі ручки. Саме тут усе й криється. Ти повинна САМА спіймати свій шанс. Розібратися в своєму житті. Знайти якийсь пролом у батьківській пильності. Якийсь пролом у тім, куди тебе посадили. Спіймати його. Шанс. Це твій обов’язок.
І ось настав час іти. Сиджу зі складеними на грудях руками, голова ледь нахилена вперед, дивлюся мерзотникові просто у вічі, трохи спідлоба:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Смак заборони» автора Самарка А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга: Sechtsundfierzig Tagen unter die Sonne“ на сторінці 27. Приємного читання.