— Слухай, а можна до тебе звернутися як до висококваліфікованого фахівця в ґалузі еротики?
— Звісно, мені дуже лестить, що ти такої високої думки про мене.
— Ну, то як би мені зробити, щоб частіше снилися еротичні сни?
— Усе життя повинне бути наповнене еротикою, по суті — перетворене на неї. Тоді й сни будуть відповідними.
— Угу.
— А інше — практика, онанізм, звичайно. Коли ти ще гаряча, поклади руку ось сюди, — наочна демонстрація, — обов’язково, щоб долоня торкалася клітора. І я думаю, що…
— А якщо важко буде заснути?
— Дурниці, після якісного онанізму, заснеш на рахунок «три». А ще є кульки всілякі — гарна штука! Знаєш, встромиш туди, й ходиш, балдієш до знемоги. Тоді й процес… е-е-е… піти попісяти буде для тебе сповнений глибокого еротичного змісту. От Оксанка, — моє серце стражденно стислося, — ця білявка, знаєш, про кого я, авжеж? Адже я їй торік на день народження подарував одну таку. Вона з нею… ха-ха! Постійно… ха-ха… тепер ходить… ха-ха-ха!
— Круто, — сказала я заздро.
— А взагалі, — в запалі провадив розпусник, — я, здається, перепробував усе, що тільки може існувати в природі з ґалузі сексу й еротики. Світ цих знань такий великий… Одна моя подруга, ймовірно, ти її вже й бачила, але… Ні, не буду називати тобі її імені, це не так важливо, і… — «Орися» — похмуро подумала я, згадуючи вакханалію минулого року, — … задля приколу встромила собі туди шоколадний батончик, і поступово вичавлювала його, а я кусав.
— Ух, ти…
— Дуже смачно було…
— Не сумніваюся, — із цього моменту в моїх онаністичних сесіях з’явилася нова мізансцена. Втім, сприйнятливий мозок із задоволенням переварив цю інформацію та запропонував свій власний варіант:
— А ти знаєш такі льодяники «Чупа-Чупс», «кругла радість» називаються?
— То ви ними…
— Так, саме ними! — і потім, ледь спокійніше, — знаєш, із подругою дуже любимо їх отак… е-е-е… Їсти. Уявляєш, обмажеш там усе навколо як слід і потім злизуєш. А на її день народження я мрію купити таку машинку, куди вставляєш чупа-чупсину й вона там крутиться. Прикинь, скільки радості буде?
— Ух, ти… — схоже, я його таки дістала. — Зважаючи на твої збуджені інтонації і те, як очі блищать, — це було вкрай еротично. Варто спробувати якось.
— Виходить, обмін досвідом у нас із тобою можливий.
Він посміхнувся, мов повний місяць.
— А мені взагалі дуже подобається з тобою розмовляти, — сказала я.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Смак заборони» автора Самарка А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга: Sechtsundfierzig Tagen unter die Sonne“ на сторінці 19. Приємного читання.