Улянка... Тиміш... Али нащо цьому чоловікові те знати...
Щось він каже... Найшли... Десь там...
Як то знайшли...
— Ми знайшли його аж в Сибіру, де він намагався заховатися од радянського правосуддя... Але від нього неможливо заховатися...
Чоловік бере папку, щось читає, тоді вголос:
— Ось свідчення колишнього учасника боївки Ліповича Микити Петровича, псевдо Яресько. Він посвідчив, як п’ятнадцятого грудня тисяча дев’ятсот сорок сьомого року боївка під командуванням Тимофія Глущука, псевдо Дуб, зайшла до вашої хати, щоб знищити колишнього червоноармійця Меха Якова Платоновича, його дружину Софію, за національністю полячку, дітей і матір названого Меха. Вас тоді врятувала випадковість, те, що ви були в іншому селі. Ось яка правда, Якове Платоновичу.
Чоловік умовкає. Яків думає, що ж робити... Сказати, що то неправда? Що дочка бачила, хто були убивці... Вже ж Тимоша вона впізнала б...! чого хоче од нього цей чоловік? Як його... Слідователь? Горун Петро... Петро... по-батькові...
— Ви повинні виступити на суді, Якове Платоновичу, — каже слідчий. — Виступити і затаврувати убивць вашої сім’ї, вашої дружини і дочок. Засудити злочин українського буржуазного націоналіста Тимофія Глущука і націоналізм в цілому. Якщо треба, ми допоможемо написати вам виступ... А ви прочитаєте і запам’ятаєте. Згода?
Голос чи звук у голові Якова враз стихає. Тильки шум якийсь дивний. Ніби вода плюскотить. У ночви наливають. Ци малесенький потічок...
— Я не виступатиму, — тихо каже він.
— Чому ж? — гострий позирк. — Ви боїтеся чи щось інше? Ви поділяєте погляди буржуазних націоналістів?
— Ничого я не поділяю, — каже Яків стомлено. — Я їх тоже засуджую. Тоже. Али до меї хати Тиміш тоді не приходив. То були зовсім инші люде, ни з нашого села.
— Звідки ви знаєте? — слідчий аж підводиться.
— Звідки я знаю?.. Знаю...
Він зважує на терезах... Пам’яті? Совісті? Дочка... Тиміш...
— Дочка бачила тих людей.
— Он як...
Потім була година чекання, його замкнули в якійсь кімнаті.
Час розтягся, мовби велика гумова лямка. Розтягся, а тоді вдарив — по руках, щоках, середині. Поїхали по дочку? Що він наробив, окаянний...
Чиїсь кроки за дверима.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Століття Якова» автора Лис В.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ без назви (11)“ на сторінці 31. Приємного читання.