TextBook – Хоча я зробив усе від мене залежне, щоби поставити нового правителя Франції під контроль нашої ложі. Якщо ж він відмовиться звільняти мою землю, то всі сили Небесні повстануть проти нього, – і тоді я не позаздрю його долі…
Після цих слів Великого Магістра у кімнаті надовго запанувала тиша. Та виявилось, що Пауль усе ще не вгамував своєї цікавості:
– Ваша милосте…
– Що, мій друже?
– Ваша милосте, а все-таки… Скажіть, з якої землі родом Ваша милість? Хто Ваша милість насправді? Ну, все-таки…
Великий Магістр лише розсміявся.
– Ну, чом ви ніяк не хочете сказати того? Навіщо ви двічі розповсюджували хибні чутки про свою смерть, коли ви й досі живі?!
– Юний мій друже! Ти ж і сам добре знаєш відповідь.
– Але ж…
– Я – Великий Магістр таємної масонської ложі. Я – принц Ракоці, один із синів Ференца Другого Ракоці, володаря угорського та графині Текелі. Я – граф Сен-Жермен, володар маєтку в італійському Тіролі. Я – син голландського або португальського єврея-торговця. І насамкінець я – Вічний Жид, апостол-зрадник Юда Іскаріот. От хто я такий. Що ж до різних дат смерті… В моїй особі суміщаються одразу декілька персон – отже, мені конче потрібно померти мінімум тричі! Дві смерті були уявними, третя стане справжньою – отак-от, друже.
– Але ж сумістити все це докупи просто неможливо…
– Вірно, друже, цілком слушне зауваження.
– А отже…
– А отже, я не є ніким зі згаданих персон.
– Але ж Ваша милість зараз тут, переді мною, у цій кімнаті…
– Тут я – жива людина, а не мої імена й титули!
Знов помовчали, тоді Пауль зробив останню спробу:
– А може…
– Ні. Я не виконав свою місію до кінця, оскільки рідна моя земля лишилася в рабстві, з якого звільниться невідомо коли. Тому я, Великий Магістр масонської ложі, принц Ракоці, граф Сен-Жермен, син торговця-єврея і Вічний Жид, хочу піти у небуття таким і тим, яким і ким є зараз. Натомість моє справжнє ім'я нехай помре разом зі мною. Я так бажаю, мій юний друже! – І після невеличкої паузи граф суворо повторив ще раз: – Нехай таємниця мого імені й походження лишиться нерозкритою. Я так бажаю…
Розчарований Пауль зрозумів: цього рішення вже не змінити… А Великий Магістр, принц, граф, купецький син і апостол, сидів у своєму кріслі, дивився прямо у вічі спантеличеному учневі… й мовчки всміхався. Було очевидно, що він насолоджується нерозгаданою загадкою, яку лишав по собі. Лишав назавжди.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Помститися імператору» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Післямова“ на сторінці 4. Приємного читання.