Він зняв зі своєї шиї ланцюжок з хрестиком і дав їй.
— А це — тобі на пам’ять. Це колись був осколок гранати. А ти й без гранати — просто в серце…
Хелен, грайливо кліпаючи вічками, розгубилася:
— О, я трошкі не понімать вас утренній емосьйон. Мсьє Кріжєнь, ві такой романтік…
— Та й добре, що не розумієш, — під носа: — лялька чортова. Насправді все ти розумієш… — гукнув: — Трохимович! Пішли! Годі гуляти!
— Іду! — озвався ординарець. — 3 табой пагуляць… Нават нє дасі прадегуставаць добрую гарелку.
І вони поспіхом вийшли з апартаментів гостей. Крижень, важко ступаючи, сказав:
— Старий, ти правду казав: бабьонка, ой, яка не проста. Від неї аж тхне кінським потом. Цієї ночі вона не була в номері. І ця біла маска з чорними розводами…
— А дзє ж она била?! Прослушка…
— Хто її знає. А прослушка… Магнітофон — є така хрінь — стояв у них на трюмо.
— Ах ти ж, бяда какая. Дарма давєрився ти гетим лейтенантам. Ой бяда!
— Помічники хренові! — погодився Крижень. — Професіонали срані!
Крижень зупинився, коли вони вийшли з готелю. Трохимович теж став на місці й запитально глянув на полковника.
— Слухай, старий… — промовив Крижень. — Нам треба мовчати. Крім нас, ніхто нічого не знає! Бо якщо підніметься шум… Ти знаєш, на що наші чекісти здатні. Не приведи Боже, влаштують тут каральну акцію.
— А я і так нічога нє чув і нічога нє знаю. І галовнає — мавчу, як риба аб льод! — заявив Трохимович.
— І це правильно. Ой, відведу я зараз душеньку, ой, відведу! Ходімо будити наших «архангелів»!
Вони рвонули на пост, де на лавці продовжували хропіти лейтенанти.
Крижень підскочив і люто замахнувся, та Трохимович перехопив руку.
— Царствіє небесне проспите, товариші офіцери! — гаркнув Крижень. — Доносите на мене?! Державні гроші виговорюєте по телефону? Телеграми надсилаєте? Та я як напишу на вас рапорт, що спите на посту! Знаєте, що з вами буде? Де іноземці? Де?.. Я вас питаю: де наші гості?!
Лейтенанти ошелешено прокинулися й зірвалися на ноги. Сербін, здивований запитанням, випалив:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Карпатський капкан» автора Ухачевський С.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сергій Ухачевський Карпатський капкан“ на сторінці 101. Приємного читання.