Жартує, обпікаючись, жар-птиця,
Яка в безодні замочила ноги.
Триває дощ. Вона у нім трава є.
Вуаль — як ґрати. Виблякле волосся.
Голодна гілка дерева. Тримає
Її за руку те, що не збулося.
«Я жінка неминуча, бо не ми…»
Я жінка неминуча, бо не ми
Йдемо туди, ізвідки не вертають.
В крихку, як віск, історію зими
Роки вселенську кригу загортають.
Час вичерпано. Вирок оголосять.
Одначе не уникнеш порожнечі —
І смерті. То невже тобі не досить
Моєї муки і моєї втечі?
«Краєвид розглядатиму, як вселенське живе Ніщо…»
Краєвид розглядатиму, як вселенське живе Ніщо.
Анатомія заходу: відтепер аж червоний, гусне.
Є провина у вимірі риштування з старих дощок.
Подих осені в місті: запах квашеної капусти.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «ДО ЕР: Вибране» автора Кіяновська М.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маріанна Кіяновська ДО ЕР. Вибране“ на сторінці 99. Приємного читання.