TextBook Що перша зрання, а за північ — друга…
Йшов кінь учвал, і луснула попруга,
Аж сич зайшовсь — і вершника збудив.
І закінчився світ без замовлянь,
Якими уві сні той вершник марив…
І стали хмари в небі вже не хмари,
А мертві душі, чорні від вмирань…
«Закінчу століття — і знову століття почну…»
Закінчу століття — і знову століття почну.
І знову, як завжди, не зможу тебе захистити.
В садах передмістя між сміття посіяні діти,
Вступаючи в осінь, свою починають війну,
Їх згустки ненависті тяжчі гартованих лез.
Мов рики левині — їх трубний, надтріснутий галас.
Тут стільки вмиралось, тут стільки без світу зосталось…
Ти — будеш без мене. Я — також залишуся без…
«Я посміла тебе оспівати в своїй високості…»
Я посміла тебе оспівати в своїй високості,
Обманути тебе осяганням своїм завеликим.
Прохідні поїзди. На перонах рахують кості —
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «ДО ЕР: Вибране» автора Кіяновська М.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маріанна Кіяновська ДО ЕР. Вибране“ на сторінці 83. Приємного читання.