Рівновага змушує повзти.
Я умру, як єретик, за віру,
У якій лиш двоє — я і ти.
«Не я не тобі не сьогодні мовчу…»
Не я не тобі не сьогодні мовчу,
Тебе не торкаюсь, тобою не вірю.
Так царство небесне ввижається звіру,
Що вчиться мистецтва плачу.
Спини мене раптом, замовкни й зімни.
Із магмою мармур, нага і суплідна…
І в душу вривається сурма побідна —
Встає Афродіта з піни!
Любити як знати, а отже, відкинь
Усе, що відкрилось тобі ненароком.
Я дихаю в сон, я пірнаю глибоко,
Як скинутий вершником кінь.
«Та любов, як тарпан. Тільки іскрами креше душа…»
Та любов, як тарпан. Тільки іскрами креше душа,
До мовчання готова, неначе до смерті в двобої.
Та любов виростала на свіжих глухих споришах,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «ДО ЕР: Вибране» автора Кіяновська М.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маріанна Кіяновська ДО ЕР. Вибране“ на сторінці 81. Приємного читання.