TextBook Ще надто рано, ще не маю голосу,
Ще, наче сонце, на плечах несу
Тяжку, як вічність, золотисту голову,
І надить сон мене на манівці…
Сльоза ув оці закипає оловом —
І застигає каменем в руці…
«Закаменію. Це не любов — цемент…»
Закаменію. Це не любов — цемент.
Сік мезозою буде мені ячати.
І розірветься сон, і прокинусь вщент —
Біла й невинна, ніби душа зайчати.
Буду тремтіти сіро. Згризу стебло
Зимних твоїх обіймів, яких немає.
І усвідомлю нас як добро і зло.
Це не любов, а камінь. І вже світає…
«Успадкованих сенсів тілесності, Господи, збав!..»
Успадкованих сенсів тілесності, Господи, збав!
Відчини позостале, хай стану для Тебе водою,
Допусти у світи, де світіння — у рік і у трав,
І в отої роси, що горить під зорею отою.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «ДО ЕР: Вибране» автора Кіяновська М.Я. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Маріанна Кіяновська ДО ЕР. Вибране“ на сторінці 178. Приємного читання.