Розділ «Сергій Жадан Життя Марії»

І лишилося ще це вміння слухати уві сні,

коли сам не розумієш, що рухає нами всіма.

Знати лише, що такій раптовій весні

може позаздрити будь-яка затяжна зима.

Лише собі довіряти, вибираючись вплав,

лише самому пірнати в ріки, які течуть,

лише на ранок розгледіти все, що й до того знав,

лише на ранок розчути все, що й раніше чув.

Зранку тут падає сніг, ніби міняють лаштунки…

Зранку тут падає сніг, ніби міняють лаштунки.

Шиї в жінок беззахисні, як мармур узимку.

Сплять на зупинках чорні,

дивляться в небо турки,

видивляються поміж хмар свою сутінкову зірку.

Слухають недовірливо німоту невідому,

забувають хто із ким спав і хто проти чого боровся.

Ти в цей час прокидаєшся й виходиш із дому,

і вітер відразу підхоплює

прапор твого волосся,

розтинає зсередини вологі волокна світу,