Розділ «Сергій Жадан Життя Марії»

шиє святкові костюми, виміряє коштовну тканину,

влаштовує перестрілки й вуличну різанину.

Приводить до себе вночі золотих китаянок,

топить в затоці їхні тіла на ранок,

вкладає тобі до рук пакунки й ранкову пресу,

просить віднести, записує на шпалерах адресу.

І я, Маріє, розносив спраглим ці передачі,

ці невагомі згортки, ці конверти гарячі,

зношував серце під улюбленою футболкою,

пробивав собі шкіру його циганською голкою.

Але мене завжди рятувала твоя увага,

тримала твоєї любові липнева спрага,

боронили твої дерева, що снігом покрилися,

наповнювала теплом родимок твоїх кирилиця.

Диявол, Маріє, не знає, що має робити з нами,

з нашими голосами, з нашими снами.

Він має справу з шовком, він тримається суші.

Що йому наші біди, що йому наші душі?

Йому ніколи не знати, як ламається голос

від розмов із тобою, як висихає горло