Розділ «Сергій Жадан Життя Марії»

хапаємо останній сніг,

золотий.

Носоріг

Півроку вона тримається.

Півроку розглядає смерть,

як носорога в зоопарку:

темні складки,

важке дихання.

Боїться, але не відводить погляду,

не заплющує очей.

Страшно, дуже страшно.

Так і повинно бути.

Смерть страшна, вона лякає.

Страшно відчувати сморід червоного місяця,

страшно дивитись, як робиться історія.

Півроку тому все було цілком інакше.

Півроку тому всі були іншими.

Нікого не лякали зірки,

що падали до водосховищ.

Нікого не насторожував дим,