Розділ «Сергій Жадан ТАМПЛІЄРИ Нові вірші, 2015—2016»

прийде удень чи прийде надвечір.

Вівчарки голосять коло води,

нюшать сліди овечі.

Морок стоїть у сухому вині.

Сутінки в серпні такі тривалі.

Вона чекала його ці дні,

І чекатиме далі.

Доки будуть вантажити хліб,

доки везтимуть його до моря,

доки найменша з господніх риб

плистиме, не знаючи горя,

доки намучені чоловіки

з рибою будуть вертати потому,

знаходячи в небі потрібні зірки

й правлячи шлях додому,

доки є можливість прийти,

доки земля зливається з небом,

доки в море азовські ґрунти

обриваються чорноземом.

Триває, триває довгий лік.