— ?
— Ну, в духів померлих, які з’являються під час спіритичних сеансів?
— Я — віруючий, а Бог, як відомо, забороняє викликати духів померлих.
«Так, Бог мене покарає і жорстоко покарає за все це, — знову подумав Орлов. — Але це буде не єдине, за що він мене каратиме, так що одним гріхом більше, одним менше…»
Хід його думок знову перервав Кримський-Корсаров.
— До речі, моя валіза зникла. Мені розповіли про ваше захоплення спіритичними сеансами…
— Можу собі уявити, що вам наговорили!
— Ніхто мені нічого не казав, просто Бакулін написав, що коли я хочу зробити вам приємність, то маю привезти щось окультне. Я у Парижі, у спеціальному магазині для спіритистів накупляв для вас всілякої всячини, але…
— Справді шкода, — зітхнув Орлов.
— Але я до вас не зовсім з порожніми руками. Подарунок у мене скромний і, мабуть, безглуздий, але для мене це дуже дорога реліквія, — і Кримський-Корсаров зі своєї дорожньої сумки дістав невелике кишенькове люстерко, схоже на ті, які чоловіки беруть з собою у дорогу, аби підправити вуса чи бороду. Але, на відміну від звичайних дзеркал, це мало форму книжки. Обкладинка його була з червоного дерева, прикрашена дорогою інкрустацією і з пентаграмами з обох боків.
Орлов уважно розглядав дзеркало.
— Судячи з написів і пентаграм, це магічне дзеркало?
— Так. До речі, зверніть увагу на дату, яка стоїть збоку.
— «1221 рік від Різдва Христового», — прочитав Орлов. — Та це ж дуже дорогий подарунок! Я не можу у вас його прийняти, — і простяг дзеркало Кримському-Корсарову.
— Сергію Олексійовичу, спочатку я розповім історію цього дзеркала, а потім ви вирішите — брати чи не брати. Це дзеркало — словенського походження.
— Дозвольте, словени 1221 року?
— Слухайте ж! Дзеркало було зроблено словенськими майстрами в Німеччині на території нинішньої Австрії чи Богемії. А до мене воно потрапило від моєї бабусі, та й історію цю вона мені розповіла. Рік, який ви прочитали збоку, це рік не за християнським літочисленням, а за Хіджрі. Інкрустація була зроблена сербом-мусульманином, який цю дату й поставив. Так що це лише минуле століття. Але найцікавіше — це властивості цього дзеркала. Подивіться уважно!
Як не приглядався Орлов, ніякої різниці між двома сторонами дзеркала не побачив.
— Як на мене, вони абсолютно однакові!
— Ви знаєте, для мене вони також абсолютно однакові, але моя бабуся казала, що одна з сторін цього дзеркала має дивовижну властивість. Як на мене — ось ця. Якщо ви звернули увагу, на обкладинках дзеркала — пентаграми. З одного боку пентаграма правильна — одним гостряком угору, а з іншого — вгору двома гостряками. Саме на цьому, другому, боці, як казала моя бабуся, і проявляється дивовижна властивість дзеркала — у ньому не видно опиря.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мертва кров» автора Омела Михайлина на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ другий“ на сторінці 36. Приємного читання.