Розділ «Частина перша: Назустріч славі»

— Мабуть, сам найвідоміший англійський сищик Шерлок Гольмц за честь мав би товаришувати з вами! — авторитетно каже Боря.

— Ну, — трохи аж ніяковію я. — Це ви, Борю, вже перебрали. Пан Гольмц — то величина на весь світ відома! Як він ту справу з собачкою розплутав!

— То ви і про Гольмца чули! — дивуєтеся Борис. — Яка ж ви сучасна людина! У футбол граєте, про Гольмца чули!

— Життя зараз прудке зробилося, треба встигати. І вчитися, бо інакше швидко тебе життя в дурні пошиє, — кажу я не так щоб похвалитися, а більше для навчання молоді.

— Ну, ходімо, Іване Карповичу, в кабінет. Увінчаємо цю блискучу справу відповідним завершенням.

Що значить інтелігентна людина — грошові питання не за столом і не при родині, а в тиші кабінету. Розплатився, як домовлялися, ще і накинув зверху добряче, для вдячності.

— Рятівник ви прямо мій, Іване Карповичу. Рятівник!

— Порядній людині чого б і не допомогти. А ще ось, подарунок для вас маю, — кажу і даю аркуш Хомутинському.

— Що це?

— Лист, який я у валізах грабіжників знайшов. У листі тому план роменського відділення банку і приписка, щоб обов’язково узяти документи. А охоронця не вбивати, просто приспати, щоб на нього підозра була.

— Як же вони його приспали? — дивується Хомутинський.

— Просто. Коров’ячий міхур наповнили хлороформом і під стіл, де Панько сидіти мусив, поклали. Разом з ось таким механізмом, — поліз до кишені, показую. А там годинник, пружина та голка. — У потрібний час пружина спускається, штовхає голку й міхур пробиває. Хлороформ випаровується, і людина засинає. Міцно. А канарка загинула.

— Ну, хитруни! Польська наволоч!

— Не така вже і польська. Ви до листа придивіться уважно. Чи не знайомий вам почерк?

Придивляється Хомутинський, аж пенсне на носа одягнув.

— Начебто ні. Хоча.. Зачекайте! Господи! — дивиться розгублено на мене. — Це ж почерк радника голови правління!

— Його, — погоджуюся. — Це ж він грабіжників наводив, за що отримував чверть. А в вашому випадку ще й вирішив вас покарати, зробивши винним.

— Ну, змій! Гадюка отруйна!

— Гадюка А з гадюкою не жартують, гадюку знищувати треба.

— Знищу! Та цим листом я його розчавлю! Ну, негідник! Грабіжників наводив! Паразит! І за погибель його треба випити!