– Я знаю, що завдаю тобі болю, але… Ти прохала правду. Так ось… Гриць уже заручився з Ганною.
Світ потемнів в очах у Марусі, ґрунт з-під ніг утікав. Ледве встояла. А Іскра наче добивав її:
– Тільки з походу повернувся, так і обручку їй надів…
– Неправда, Йване, – надсилу прошепотіла й благально схопила його за рукав. – Скажи, що неправда, що ти зле пожартував…
– Його мати присилувала. За посагом Вишнячки погналася.
– І Гриць скорився?
– Ага, бо мати карка вломила. У нього своєї волі з гороб'ячий скік. От з Ганною і заручився.
– Неправда! – зойкнула Маруся. – Ти навмисне обмовляєш Гриця. Щоб мене відвернути від нього. Не вірю! Це злий поговір! Гриць же мені заприсягався…
Плачучи побігла, покинувши відра, в яких кривавіло мідно-червоне листя…
Не повірила тоді Іскрі. Серце не хотіло вірити. Тож на Іскру гнів поклала. Гриця виглядала, тільки не могла збагнути, чому він не приходить, чому уникає своєї Марусеньки? У серці то надія, то відчай, то знову надія…
Гей, ти молоденький голубе сизенький,
Не по правді живеш,
Минаєш мою хату і мої ворота,
До іншої йдеш…
У ті дні Маруся складала пісню за піснею. То був її порятунок, єдина надія. Наче на одному подиху склалася пісня про те, що «котилися вози з гори, та в долині стали, любилися, кохалися, та вже перестали».
Любилися, кохалися, щоб мати не знала,
Не дай Боже розійтися, як та чорна хмара.
Ще через день з'явилася «Чого ж вода каламутна», котра закінчувалася пристрасно-благальними рядками:
Спіши, милий! Спаси мене
Од лютой напасти!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Місто коханців на Кара-Денізі. Засвіт встали козаченьки...» автора Чемерис В.Л. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Засвіт встали козаченьки… Повість“ на сторінці 27. Приємного читання.