— Я випадково! Я про нього забула! — ледь не плачучи, сказала Ірка.
— Тепер точно доведеться вовкулак рятувати, а то якщо вони без нас урятуються, майор нам горлянки поперегризає,— зітхнула Тетянка.
— Якби в нього швабри в комірчині були, то нічого б не сталося, — буркнула Ірка. — Таню, тобі з губкою чи ось цю, зі шворками? — спитала вона, витягуючи з кутка ванної кілька пластикових швабр.
Дівчатка скочили на швабри…
— Агов, а я? А мені що робити? — заметушився Богдан.
— Лягай спати! — наказала Тетянка. — Якщо швидко заснеш — то може, ще встигнеш нас наздогнати!
— Я тобі що, маленький, так рано засинати? — обурився Богдан.
— Спробуй «Вечірню казочку» подивитись, а раптом допоможе, — єхидно пирхнуло дівча й вилетіло за вікно.
— Ти чого Богдана не приспала, адже ти вмієш? — мчала поруч Ірка.
— Та ну його! Самі впораємось! — Тетянка піднялась іще вище. — Он майор у провулку!
Вона спрямувала руків’я швабри донизу й спікірувала прямісінько на голову вовкові. Їй було добре чути його загнане, хрипке дихання.
— Будете нам винні, майоре! — крикнула відьма, зависаючи в перевертня над вухами й, піднявши швабру догори, понеслась над дахами будинків услід за подругою.
Розділ 8
Купання Рудого вовкулаки
Громада елітного багатоповерхового будинку над гладдю Дніпра летіла відьмам назустріч. Неонові літери на фасаді з матового скла сповіщали всім, що тут перебуває спа-комплекс. Дівчатка зависли навпроти.
— Нам сюди? — засумнівавшись, спитала Тетянка. — Щось тут дуже тихо.
— Ці соколи, вони взагалі хлопці скромні, зайвого галасу не люблять. А нам із тобою спочатку туди, — сказала Ірка, чомусь показуючи пальцем прямо на середину ріки.
Тетянка глянула й одразу ж зрозуміла, чому. Якраз навпроти будинку спа-комплексу, на тлі місячного диска чітко виднілися темні силуети чотирьох птахів. Синхронно змахуючи крильми, вони летіли над водою, над сріблястою місячною доріжкою. А в їхніх пазурах, безсило звісивши лапи, теліпався величезний вовк.
— Як красиво! — із захватом вигукнула Тетянка.
— Що там красивого, вони ж його зараз утоплять!!! — скрикнула Ірка, побачивши, як соколи здіймаються все вище й вище.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ірка Хортиця приймає виклик» автора Волинська Ілона на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Острів перевертнів“ на сторінці 40. Приємного читання.