Розділ «Оповіді визволителя»

І вмів нагороджувати. 6 квітня 1945 гвардії полковнику Чурилову Леоніду Дмитровичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, а після війни — звання генерал-майора.

8

Кожна стратегічна наступальна операція Червоної Армії, починаючи з Сталінградської, розроблялася і проводилася за тією ж схемою, за якою вода прориває бетонну греблю: спочатку вода проникає в найдрібніші тріщини в бетоні, поглиблюючи їх, потім через щілину в прорив з постійно зростаючою швидкістю ринуть перші сотні і тисячі літрів води, і, нарешті, могутній потік в мільйони тонн змітає все на своєму шляху. Ось вам концентрація сили проти слабкості.

Мораль: коли кожен командир взводу і роти матиме право вимагати від вищих командирів підтримати вогнем свій підрозділ, значить командир корпусу, командувач армією або фронтом не зможе сконцентрувати свої резерви на вузькій ділянці фронту і ніколи не прорве оборону противника.

Або ближчий нам усім приклад: заснували якісь талановиті хлопці маленьку фірму з виробництва комп’ютерів і комп’ютерних програм. Заснували, попрацювали і прогоріли.

А інші хлопці заснували точно таку ж фірму. Та щось зробили правильно. Хоч самі поки про це не здогадуються. І отримали якийсь дохід. І якийсь дядько вирішив ризикнути і додати своїх грошенят. Гроші до грошей липнуть.

І пішло. Точно як в 17-й гвардійській механізованій бригаді 6-го гвардійського механізованого корпусу 4-ї танкової армії в ході Вісло-Одерської операції.

* * *

Ядерна зброя змінила принципи ведення військових дій, як це зробила артилерія в Середні століття, кулемети під час Першої світової війни і танки під час Другої світової війни. Однак ці зміни не торкнулися фундаментальних основ військового мистецтва. Принцип концентрації сил залишився непорушним: розпорошиш свої сили — програєш; збереш свої сили в один кулак — переможеш.

Новий визвольний похід до Західної Європи

Стратегічний наступ в планах радянських воєначальників

1

Радянські воєначальники абсолютно справедливо вважали, що наступ — найкращий спосіб оборони. Відповідно, ніякого планування або підготовки стратегічних оборонних операцій на рівні загальновійськової армії і вище ніколи не велося.

Щоб перемогти супротивника, радянських генералів вчили наступати.

Щоб захистити свою країну від іноземної агресії, радянських генералів так само вчили наступати.

Саме тому Червона Армія зазнала настільки нищівного розгрому влітку 1941 року: в Радянському Союзі все було готове для проведення колосальної стратегічної наступальної операції, а стратегічна оборона не передбачалося взагалі, не було навіть теоретичних розробок на цю тему.

Війна змусила радянських воєначальників вести оборону в масштабі фронтів, груп фронтів і навіть перейти до оборони по всій лінії бойових дій від Білого моря до Чорного. Стратегічною обороною Червона Армія зупинила наступ противника, потім боязко і невміло почала проводити наступальні операції, які спочатку повільно і невпевнено, а потім все швидше набували гігантського розмаху і нищівної сили.

Після розгрому Німеччини досвід початкового періоду війни знову був забутий і відкинутий. Оборона — це рівень батальйону, полку, бригади, дивізії, армійського корпусу, іноді — загальновійськової армії, та не вище. Завдання війни радянське командування планувало вирішувати тільки наступом.

Тому, коли ми говоримо про підготовку Радянською Армією великомасштабних військових операцій на рівні фронту або стратегічного напрямку, ми маємо на увазі тільки стратегічні наступальні операції.

Філософія таких операцій гранично проста: легко порвати карти, дістаючи їх з колоди одну за одною, проте вже десяток карт, складених разом, порвати важко. І зовсім неможливо порвати цілу колоду. Мало того: жодна карта в колоді не постраждає коли ми спробуємо рвати їх всі відразу.