TextBook А решту топить водою…
І з підсвистом у марші запорозькі сотні йдуть, і з підгуком, аж сахається блакить обабіч шляху, срібні стременця подзвонюють, це піхотні, а дальші кінні підхоплять — вдарять цю пісню ще під Дашевої, з-під Нестервара і Сорокова…
…А решту топить водо-о-о-ю…
— Ярема йде!..
— Ярема п’ятнадцять тисяч веде, браття!..
— Пес йому пику лизав, Вишневецькому, клятому бевзеві!
— Гич до віч, собацюрі, козолупові, шкуродерові, грець йому в його плюгаве пузо…
— І в гниле серце, і в печінку…
— Як і всім панам скурчибикам — Халенському і Заславському княжаті…
— Пронському і Збаразькому…
— Й Остророга на списи підіймемо, дай неділеньки дождати!..
— А Ярему обдерем…
— На кобилі Ярема, а хто його пошанує, нехай, трясця, поцілує…
Затряслися кінники пана полковника Кошки, сміялись закотисто, аж брались за боки. Ці кінники знатні: з хорошуном Кошкою добували Бара; самоцвіт, аспіс[346], оксамит і атлас на кожному.
— Чолом, полковницькі!
— Чолом, Вовгуро!
Дивились, як Вовгура й його комунік[347] — Сизон, Турпай, Шкурат і два ще не знайомі нікому — чорнявий кремезняк, мабуть, жидовин, і русяве пахоля — їхали табором на гнідастих.
— То звідки такі звіздочолі…
— Пана писаря львівського, пана Ожґи, — крикнув їм, конелюбам, Вовгура, зсутулений у сап’янному сідлі, — а сідло порипує того пана Ожґи, що по стайнях парив…
— А тепер не паритиме його мость?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «День гніву» автора Косач Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Юрій Косач ДЕНЬ ГНІВУ Роман про 1648 рік Публікується в авторській редакції“ на сторінці 130. Приємного читання.