Розділ «Книга друга Воскресіння Люцифера»

Лиш не тліє Аріадни нить.

Йди за нею у краю боріння,

Щоб у небі вже без неї жить!

Дуб із праху гордо виростає

І у прах ізнову упаде...

Промінь же, що дуба оживляє,

Не умре ніколи і ніде.»

— Та ж сама пісня,— пробурмотів Речислав.— Це вже не поодинокі відхилення від світоглядних штампів, а... ціла ріка, що її ми ігнорували. Переосмислення проблеми смерті, розуміння вічності індивіда, роздуми над містками до інших станів буття...

Далі... Що тут далі?

Ось роздуми з кристалофону Ломикаменя. Цікавий хлопець, глибокий мислитель. Послухаємо...

— Самодостатність — головна теза XXI віку, основний ключ всіх пошуків — у енергетиці, економіці, творчості, пізнанні тощо. Самодостатність — повна індивідуалізація, завершеність. Плід Еволюції, при якому спілкування людей і світу є вже не споживання, а віддавання (як у Сонця). Вернадський мріяв про такий стан Нової Людини — автотрофність. Така мисляча істота здатна покинути материнське лоно Планети і жити будь-де. Триватиме наростання нових, небувалих органів — уже не для експлуатації стихій чи енергії, а для обміну, для єднання, для любовної гри. Федоров ще в дев’ятнадцятому віці називав це повноорганністю. Чудовий термін! Мати можливість вирощувати такі рецептори, які необхідні ось тепер, в цю мить. Не технологічні кіборги з набором заздалегідь запрограмованих дій, а живі духи Всесвіту, ніби унікальні квіти Всекосмічного Саду. Прекрасно! Це буде, буде!..

Гомо сапієнс — людина мисляча — має в собі, окрім тваринних, ящерних програм, втаємничені алгоритми інших, небувалих, можливостей, що кличуть нас до повної відмови від тваринних інстинктів.

Звідкіля ці вічні «утопії», де їхнє джерело?

Звідки польоти в снах, зустрічі з немислимими істотами, видіння інших планет, де люди ще не були, контакти з новими сферами буття, знання мови, якою особа не розмовляє, і безліч, безліч дивовижних реліктових здатностей, можливостей?

Гіпотеза: ми — нащадки гармонійного життя, яке потерпіло катастрофу. Ця біосфера — вироджена, хвора. Практично це — агонія титанічного життя. Будь-які спроби самозберегтися — марні. Екологічна «рівновага», що її ми намагаємося утримати вже півтора століття, то «рівновага» смертельної недуги. То — балансування над могилою.

Вихід — рішуче опертя на здорове зерно в Людині. Місія Квітки, дружба з Флорою, повернення до Едему.

Ціолковський був сто разів правий: мудра космічна людина повинна безжально оздоровити Біосферу. Що робити в прийдешньому з паразитами, невиправними хижаками, потворними формами? Їх краще усунути — безболісно, тихо.

А втім... може, навіть у паразитів є в глибинах геномів цікаві програми — пристосування, витривалості тощо. А раптом все це для чогось потрібне грядущій сфері Життя? «Всякої тварі по парі» у Ноєвому Ковчезі хіба дарма збирали? Нам у своєму «ковчезі» теж потрібні всі необхідні компоненти. Хто підкаже — які?..

Головний Детектив насторожився. Ось воно! Перший знак. Вони вже давно замислили формувати нову біосферу. Для того й захопили з банків Інформаторію геноми рослин і тварин. Треба уважно дослідити — які саме?

А ось знову записи Будяка-Віктора: