Розділ «Книга друга Воскресіння Люцифера»

Четверте. Пашниця змусила створити спеціальне господарство (теж експонента), обрядність, культ хліба (як ідола буття). Практично, Людина стала рабою Хліба, огрубіла, перетворилася в хлопа. Хлі-іб — хло-оп). Вічне згинання над ріллею сформувало психологію «гречкосія». Тепер ми замінили людей роботами, але психологія «ратая» незмінна!

Можливо, в давнину відбулася диверсія супроти еволюції Людини. Монокультурне господарство зруйнувало Землю як Єдиний Організм, спотворило психотип мислячої істоти, змусило її тисячоліттями знемагати у марній круговерті «самопрокорму».

Давні легенди — прекрасний взірець для нас: Едем — чудовий Сад, де Людина жила серед краси й гармонії Природи, як правдивий друг Зоряного Урана. Знехтували Едем — змушені були поневірятися й страждати «в поті лиця».

Тому я категорично за те, щоб на Новій Землі уникнути монокультури. Хочу жити, діяти, творити у буйному Правічному Саду, де кожна билинка, кожне деревце буде повноправне, суверенне, повноцвітне...»

— Де ж були ми, дорослі,— гірко прошепотів Речислав.— Які чудові мислі, задуми! Ми прагнули нагромадження «харчу», ми підганяли самі себе: більше, глибше, смачніше, забезпеченіше! А діти сказали просто й вирішально: вернути Едем! Для них це не легенда, не казка, а — проект для реконструкції того, що втрачено пращурами...

«...Злак зробив те у флорі, що людина серед фауни. Узурпація права всіх інших чинників свого роду. Це мутаційне переродження тканини живого — і в тваринному світі, і в рослинному.

Ліси, луки, степи — все відступає перед походом злака. Гумус вмирає.. Розмаїття трав і рослин Природи вважалося «шкідливим». Ігнорувалося те, що всі ці «сміттєві бур’яни» грають вкрай необхідну ролю в Містерії Життя. Замість живих бур’янів Землі-Матері «подарували» хмари гербіцидів, пестицидів та інших отрутохімікатів...

Та що про це говорити! Всі ми впродовж віків були полоненими страшних стереотипів. Навіть такі гіганти, як Гете. Пам’ятаєш? Сліпий Фауст стоїть поруч з Мефістофелем, лемури копають для нього могилу, а йому здається, що це проводять канал для води, що він керує творчою працею для блага людей!

Яка насмішка — Фауста девіз:

«Лиш той достойний волі, хто щодня

Іде за неї в бій!»

Химерний біс

Тебе морочить. І твоя бридня —

Лише данина вічній сліпоті...

Покинь чортів, покинь своїх богів,

Бо волю осягають лише ті,

Хто в цій тюрмі нічого не хотів!

Ось так! Покиньмо все, що заплутувало нас в павутину! А ти як гадаєш?..»

Мальва когось запитує. Певно, це був обмін думками просто на бігу — під час уроків, при експериментах, в саду, на прогулянці. Діти не втрачали жодної миті, думка про Нову Еволюцію не покидала їх ні вдень, ані вночі. А ми — дорослі — продовжували нагромаджувати Вавілонську Вежу ветхої цивілізації. Найбільше, на що спромоглися,— ліквідувати армії, мілітарних монстрів, проте загнали хворобу всередину. Косметика, косметика — ось що таке наша «космічна» цивілізація! «Поваплені труни», як влучно зауважувала древня мудрість. «Зони Альтернативи» створили в багатьох країнах, проте експерименти по формуванню гармонійної природи зайшли в глухий кут: прагматичний соціум розмиває всі зусилля ентузіастів, рептилії минулого протистояння в ноосфері гарчать. Ясна річ, діти чутливо реагують на інерцію батьків, вони жадають нового народження. Але де, як, на якому ґрунті втікачі планують побудувати основу іншого буття? Адже вони зрілі душі, не могли ж вони стрибнути просто так, в ніщо!

Зажди, зажди. Ось щоденник Ломикаменя. Цей хлопчина — поряд з Будяком — лідер дитячої групи. Записи сновидінь. Хм, цікаво. Можливо, він у снах шукав небувалих формул. Такий напрямок розвивають навіть дорослі дослідники — психодеміурги. Гм... У сні — розмова з Ціолковським...