TextBook Я б хотіла почути...
— Може, колись почуєш.
— Дивний ти. Все дивишся, дивишся в небо, на зірки... Що ти там бачиш?
— Найдорожче, Марічко.
— Що тобі найдорожче?
— Одна зірочка. Ти її не побачиш.
— Ти її дуже любиш?
— Люблю, дівчинко.
— Як можна любити те, чого не бачиш?
— А ти сонечко любиш?
— Смішний! Хто ж не любить сонечка? Дуже люблю. Так його ж видно?!
— А вночі?
— Що вночі?
— Ось тепер. Сонечка не видно. Невже тепер ти його не любиш?
— Як хитро ти запитав. Я й не думала так. Справді, я його тепер не виджу, але все’дно люблю. Бо воно є. Ой, як здорово! І мама моя давно померла, я її навіть не бачила, а дуже, дуже люблю...
— Ти все збагнула, ти славна дівчинка. За це тебе я й люблю.
— І я тебе, Ойра-хане.
— Тобі холодно, ти дрижиш. Притулися до мене.
— Ні, ні, мені не холодно. То я так... не відаю від чого. Послухай, Ойра-хане...
— Що, Марічко?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пітьма вогнища не розпалює» автора Бердник О.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга перша Падіння Люцифера“ на сторінці 37. Приємного читання.