– Сонце, сонце лови! Знімай зліва!
Оператор, що крутив ручку кіноапарату, не випускаючи з зубів папіроси, гнівно зиркнув убік режисера – мовляв, сам знаю, як знімати!
Обидва стояли на нижній палубі, неподалік від капітана, і завзято знімали «документальну фільму» на замовлення Київського пароплавства.
– Зліва – в контражурі вийде… – відказав оператор і забуркотів крізь зуби: – Теж мені – Люм’єр… «Прихід потяга – відхід потяга» – тьху! На що час витрачаємо?
І голосно промовив:
– Мене, між іншим, на знімальному майданчику з мадам Холодною чекають!
– Не сумуй, брате, – поплескав його по плечі кудлатий режисер. – Тут роботи на чотири дні. Гроші добрі платять. Харч – за вищим розрядом. Лабораторія прямо в каюті: проявимо плівку, покажемо товстосумам – і тю-тю! Справжнє мистецтво творити!
Оператор незадоволено похитав головою і закрутив ручку.
– Цього павича відзніми… Крупняком! – шепнув режисер і гукнув до капітана: – Активніше вітайте гостей, пане капітане! Вас побачить світ!
Улещений такою перспективою капітан підніс руку до козирка, вклонився і замахав поважному панству другою рукою, скошуючи око на камеру: чи знімає.
Камера знімала. Публіка повільно рушала вгору сходами, віталася з капітаном.
Матроси, підхопивши багаж, проводжали пасажирів до кают.
На другій палубі вишикувалися офіціанти та інша обслуга.
Звішувалися з перил, витягали шиї. Не часто ж можна побачити стільки поважних людей разом!
Але дідько розбере, хто є хто.
Тому намагалися тісніше оточити мосьє Очінь, модного цирульника з самого Хрещатика. Той знав усіх! І офіціанти, мов зграя пінгвінів, топталися біля нього, дослухаючись до влучних коментарів знавця вищого світу.
– Мій папаша половину Хрещатика перестриг! – між тим хвалився мосьє Очінь, кланяючись направо і наліво гостям. – А я далі пішов: усе київське високе панство стрижу. Вони без мене – нікуди! Я їм – і перманент, і зачіски по-французькому.
Звісившись з перил, закивав у поважну юрму:
– Ваше-сте… Ваше-сте… Мої вітання! Шарман! Гранд шарман!
«Ваше-сте», звісно, на кивок мосьє ніяк не реагувало, але хіба то важливо?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Подвійна гра в чотири руки» автора Роздобудько І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ірен Роздобудько ПОДВІЙНА ГРА В ЧОТИРИ РУКИ“ на сторінці 22. Приємного читання.