Розділ шістнадцятий Modus operandi

Здригнулися кавові чашки на блюдцях.

— Як ви сказали, Шацький?

— Та я мовчки вас слухаю!

— Ні! Не тепер. Раніше. Ви щось згадали про нещасного Луку.

— Та не згадував я про нього! — Йозеф трохи відхилився назад, косуючи на Климів кулак. — То ви сказали: хтось хлопа заманив, а не викрав. Більше ми не згадували про нього, здається.

Сіпнулося віко.

Пальці розтиснулися. Розкрита долоня лягла на скатертину.

— Я ідіот, — тихо й чітко вимовив Клим. — Не мотайте головою, Шацький. Я повний ідіот. Весь час воно лежало на поверхні. Було перед очима. Я мусив звернути на це увагу.

Він ляснув себе по лобі.

Не сильно — але Шацький мимоволі скривився, ніби перепало йому.

— Modus operandi! Вбивство Лукана — єдине, що в нього не вписується. Це зроблено для того, аби дошкулити мені. Мовляв, я, такий мудрий та модний адвокат, не здатен уберегти клієнта. Зняти з людини звинувачення не означає врятувати її. Ось про що говорив мені Різник. Аби мене ще забрали б до поліції, було б зовсім добре. Хтозна, чим би обернулася для мене та історія.

— Згоден, — кивнув Шацький.

— Також те вбивство — безглузде з огляду навіть на логіку маніяка. Якби Лука вийшов з Бригідок і за якийсь час убивства Різника почалися знову, перший кандидат у підозрювані — мій клієнт. Проте убивця забирає життя того, ким мав би прикриватися. Цим доводить не лише мені, а й Віхурі: той бідака справді не різав повіям горла. Чи провела поліція паралелі, не маю поняття. Але вбивця загрався. Сам не зрозумів, яку дав підказку.

— Та не тягніть, пане Кошовий!

Клим тицьнув у бік Шацького вказівним пальцем.

— Заманили. Не викрадали — заманили. Нас із вами затягнути в пастку простіше, ніж таких, як Лука. Він не за всяким піде, довіриться дуже обмеженій кількості людей. Телеграма, лист — не спрацює. Хлопець міг піти до того та за тим, кому безмежно довіряв. Таких небагато. Я знаю, здається, всіх. Один із них — той, кого Януш Навроцький охрестив Різником із Городоцької. Між іншим, він знову кандидат номер один.

— Знову?

— Я дізнавався. Навроцький набридав Різникам відразу після звільнення Луки. Недовго, але — набридав. Удалося за короткий час розговорити хлопця, знайшов до нього ключик. Потім матуся Уляна прогнала його. Але теоретично Навроцький міг готувати чергову сенсацію. Вбивство людини, яку звинувачували в убивстві чотирьох повій, та ще й той самий спосіб — гарна сенсація. Вартує того ризику. Нарешті, — витримав коротку паузу Клим, — саме Навроцький стежив за мною, відколи я взявся за ту справу й опинився в цьому вирі. Наша з ним недавня зустріч могла надихнути репортера Поставити нові тенета і вбити Пані. Згодні?

— Може бути, — кивнув Шацький. — Жахливо, та може.

— Ще один кандидат — мій помічник, Остап Найда.