Розділ «Частина 1»

Зазирни у мої сни

Надвечір 20-го погода зіпсувалася. Температура впала до 17 °C, і на довгі три дні зарядив огидний, не по-літньому холодний дощ.

Якогось дня наприкінці місяця, невдовзі потому, як дощ ущух, а тепло ще не повернулося, ми з Теодором сиділи вдома. Єва дбала про шик і крутизну чийогось весілля у «Чорній перлині», тож була такою заклопотаною, що не відповідала на дзвінки. Похмурість і вогкість укупі з утомою після ночі, проведеної за терміналом у Zoom Support, зумовлювали відповідний погоді настрій. Я напівлежав у кріслі перед комп’ютером і безцільно никався Інтернетом. Тео вовтузився за моєю спиною, складаючи щось із конструктора «Chicco: Королівський замок».

Аж ось, вирішивши перекочувати на диван і почитати, я згорнув браузер і підвівся з крісла. Перш ніж узяти книгу, відкрив папку JAZZ і покрутив коліщатко скролінгу, обираючи, що поставити як фон. Погляд уперся в теку Summer 2011, після чого палець на мить застиг, а під серцем злегка — несильно — защеміло. Кілька секунд я стояв, горблячись над клавіатурою та не знімаючи руку з миші. Теку переважно складали джазові композиції, спеціально відібрані мною для нашого першого сімейного відпочинку наприкінці червня 2011-го. Теодору тоді ще не виповнилося й року, та нас із Євою це не зупинило. Я взяв відпустку, дружина домовилася в «Чорній перлині» про відгули на тиждень, через Інтернет ми забронювали будинок в Затоці Одеської області — просто на пляжі, за лічені кроки від лінії прибою, — завантажили все необхідне плюс купу непотрібного мотлоху, враховуючи велику коробку з іграшками Тео, на заднє сидіння мого «ніссана» та рвонули на південь. Через усю країну. З одинадцятимісячним немовлям на руках.

У Затоці ми провели тиждень — сім чудових сонячних днів, — і цей тиждень я досі вважаю найкращим у своєму житті. Кращим навіть за літо 2005-го. Най-най-най. Останній яскравий спалах перед тим, як усе почало згасати.

Я відвів погляд від екрана комп’ютера. Очі неначе поволокою якоюсь укрило.

Я відчув на губах солоний присмак теплого вітру, пригадав небо, сонце, нескінченний пляж. Побачив Єву в аквамариновому бікіні — скуйовджену, без макіяжу, з почервонілими від сонця щічками й облупленим носом. Щасливу. І Тео, що аж захлинається від сміху, повзаючи, неначе ящірка, по піску біля її ніг. Після чого двічі клацнув по теці й пробіг очима назви композицій.

Alan Jackson — Remember When

Diana Krall — Love Is Where You Are

Eva Cassidy — Autumn Leaves

Eva Cassidy — Time After Time

Lizz Wright — Speak Your Heart

Norah Jones — Don’t Know Why

І тут-таки збагнув, що не варто було. Спогади, немов великі брили сірого каміння, покотилися на мене.

Щовечора, коли пляж безлюднів, ми вкладали Тео в люльку-переноску Brevi, йшли до моря та розпалювали на піску багаття. Витягнувши з будиночка подовжувач, я під’єднував до мережі привезені з дому невеликі колонки, а до них — свій Samsung. Ми сиділи на піску, дивилися на зорі, їли приготоване Євою рагу та слухали приправлені ритмічним шумом прибою повільні мелодії. Дайана Кролл[4], Нора Джонс[5], Єва Кессиді, Лізз Райт, Алан Джексон[6]. Тео не спав. Метеляючи ручками й щось тихенько гугукаючи, він разом із нами розглядав сріблясті розсипи сузір’їв на темному небі.

Відкривши теку, я вже не міг зупинитись. Якби ще не гнітюча погода й небо, неначе рідким багном заляпане, я, може, й опирався б, а так указівник миші сам потягнувся до «Відтворити все». Палець клацнув по лівій кнопці миші, й Алан Джексон повільно затягнув: «Remember when I was young and so were you…» Почувши музику, Тео звів голову, глипнув на комп’ютер, потім на мене, але швидко втратив цікавість. Я відступив від ноутбука та завалився на диван. Після Джексона заспівала Кролл. Коли після канадки почалася Autumn Leaves Єви Кессиді, я вже майже спав. Сопрано улюбленої батькової співачки долинало, мов з іншої кімнати крізь зачинені двері:

The falling leaves drift by my window

The autumn leaves of red and gold

I see your lips, the summer kisses

The sunburned hand I used to hold[7]

Парадоксально, але дрімотний голос Єви Кессиді втримав мене від остаточного занурення в сон. Знайома змалечку мелодія повернула до Затоки й воскресила в розслабленій свідомості повільний танець на піску. Того вечора — до повернення додому лишалося менше доби — я купив у супермаркеті дві пляшки червоного грузинського вина «Сапераві», півкілограма креветок і французького сиру, і ми з Євою нормально набралися. Беручись за другу пляшку, раптом згадав про музику. Витягнув колонки, під’єднав смартфон, увімкнув першу композицію. Заспівав Джексон, потім Кролл, а потому, коли залунали акорди Autumn Leaves, я підвівся, обтрусив з шортів пісок і запропонував дружині руку. Єва хрипко розсміялася та прийняла запрошення. Я тримав її за талію, вона обіймала мене за шию та щось муркотіла. Єва Кессиді співала нам — після Autumn Leaves почалася Time After Time, — і ми, злегка похитуючись, незграбно переступаючи з ноги на ногу, кружляли пляжем. Колиска з одинадцятимісячним Теодором стояла неподалік.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зазирни у мої сни» автора Кідрук М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина 1“ на сторінці 17. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи