— Что?
— Це правда? Те, що казали козаки? Це була ти?
— Нє спрашівай мєня ні о ч-чем. Латно, Ром? Ми с тобой на войнє і просто помоглі друг другу.
— Але ти і справді литовка?
— Ет-то вєдь нічего нє значіт!
— А якщо значить? І те, що вони сказали про вбитих?
— Єслі би сдес била женщіна-снайпер, он-на би нє стала стрелять в женщин! Мужиков вон хватаєт! У ніх у всєх здєсь — рукі в крові… І у т-тєбя вєдь тоже, Роман?
Крістіна гнучко піднялася з ліжка й взяла в руки сорочку.
— Очєнь прошу тєбя — нє спрашівай ні о чем. Хорошо?
— Добре… Тільки я… може, й не вбив нікого…
— Тогда зачєм ти здєс, с оружієм?… Ет-то тєпєрь только вопрос врємєні… Убійство…
— У тебе ще залишився бальзам?
— Да.
— Слухай, це тибетське зілля?
— Ет-то нє зєльє…
— Ну, бальзам твій. Ти, може, знаєш щось про ці східні карти? На яких гадають?
— Їх єсть много.
— Що в них означають числа? Карта з дев'ятьма мечами? Карусіль?
— Ето — таро зємлі-целітєльніци. Ілі — таро вєдьм Елен Руж… Мєчі — ето нє очен хороший знак. Дєвят — ет-то чісло завєршенія, когда уже нікто нічего нє может ізмєніть… Дєвять мєчєй — ет-то смєрт, бєзисходност. Может — прєдательство… Карусель — ет-то судьба. Так говорят чісла… Зачєм ет-то тєбє? Тєбє гадала женщіна?
— Та ні, це я так… Так ти мені даси свій бальзам?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Звенигора. Повстанці. Шабля на комісара» автора Стеблівський Є.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга третя Шабля на комісара“ на сторінці 23. Приємного читання.