Зверху на схилі стояв кулемет гайдамаків…
Кулемет довелося покинути — повстанці щезли в лісах, мов привиди. Але кожна куля, пущена в колони, пробила більшовицькі тіла двох-трьох чоловік…
Залишивши в лісі зо два десятки трупів, загін приволік Овсієнку на узлісся трофей — «льюіс» з викинутим затвором. Командира загону розжалували й посадили в «холодну». Більше червоноармійці колонами здуру в Яр не ходили…
Скоро Максиму довелося зіткнутись з більшовиками біля Старих Осот. Це була перша сутичка об’єднаних загонів Уварова й Чучупаки з червоними. Після цілоденного бою комісари втікли на південь до Олександрівки, звідки почали бити гармати «красних» бронепотягів…
Розділ 7
Кохання, що сильніше смерті. Історії баби Мані
Одного суботнього ранку в кімнаті Рома задзвонив телефон.
— Романчику, — почувся в слухавці не дуже знайомий скрипучий голос. — Це ти, Романчику?
— Я, — сказав Ром.
— Не чую. Альо!
— Це я, я! — повторив Ром.
— Нічого не чую. Рома, це баба Маня. Приходь до мене, я щось згадала. Приходь, чуєш? Альо, альо…
Ром поклав слухавку. Ну й баба! Могла б попросити когось із внучок. Чи то правнучок. Може, щось про Рудя розкаже?
Він вдягнув футболку і джинси.
— Ти куди? — спитала на кухні мати.
— До баби Мані. Шукала мене, щось хоче сказати.
— Тебе? — здивувалась Марія Рудинська. — Йди, звичайно. Старенька ж яка… Це ж треба… На ось, купи їй молока й печива.
Ром купив у магазині булку, пакетик соку, бо кажуть же: старе як мале. А хто ж з дітей любить молоко?
Двері відчинила мала Іринка. Баба Маня сиділа в світлиці, на покуті темніли старі ікони — такі самі, як колись в баби Келі.
— Здрастуй, Ромчику. Як мати, як Вітя?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Звенигора. Повстанці. Шабля на комісара» автора Стеблівський Є.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга друга Повстанці Кохання, що сильніше смерті“ на сторінці 18. Приємного читання.