Розділ «СЦЕНАРІЇ»

— Це той самий дядько Спенсер, сер, – сказал Чарльз, показывая магарадже на джентльмена с гориллой. – Хлопці з якудзи розшукали його у хащах Конго. Для них немає нічого неможливого, сер.

— Ви натякаєте, що тут немає ніякого мезальянсу, містер Чарльз? – спросил магараджа, кивая на молодых и наливая ему самогона из мутной бутылки.

— Аж ніяк немає, сер, дядька Спенсера не могла знайти навіть тітка Джейн, – сказал Чарльз.

— Я не розумію, чому вони всі радіють, – говорил Вересень Борсюку. – Толя, ми лишилися без роботи, Толя, ми чужиє на етом празднікє жизні!

— А пішло воно все! – сказал Борсюк, – Якщо хочеш, я хоч зараз стану на коліна і скажу: «Господи! Спасибі тобі за це!»

— Ти правий, ти правий… – сказал Вересень задумчиво. – Тільки що ж робити, що ж робити, може, і собі стати художником, як Подя?

— А тепер давай закуримо, – обратился по-английски дядько Спенсер к горилле и угостил еe сигарой. И они закурили. И это заметил мистер Чарльз.

— Містер Лі, – обратился он к Лифанчуку, – якщо ваша ласка, чи не могли б ви віддати мені одну цінну для мене річ?

— Із задоволенням, містер Чарльз, – сказал Лифанчук. – Мені приємно було зберегти її для вас.

И он отдал трубку Чарльзу.

— Тим більше, що я заборонив тобі курити, – сказал старик Чен по-китайски.

Он стоял возле свадебного стола и улыбался. Попугаи слетелись к нему и теперь сидели у него на плечах и голове. Лифанчук поклонился и поцеловал отца.

— Батьку, – сказал он, – як ви тут опинилися, батьку?

— Які красиві тут люди, – сказал старик, глядя на дерущихся аборигенов. – Мати хвилювалася за тебе, і я пообіцяв їй, що побачуся з тобою. А втрапив просто на весілля. Шкода, правда, що не на твоє. Дивись-он, як люди живуть: одружуються, дітей заводять…

— Я знайшов його, але не зміг вбити, – сказал Лифанчук.

— Я знаю, – сказал Чен, – ти все зробив правильно.

— Тепер я повертаюсь в Китай, – сказал Лифанчук.

— Ти все добре обміркував, синку? – спросил Чен.

— Партія покладається на мене, – сказал Лифанчук. – Я мушу виправдати довіру партії.

Чен вздохнул и посмотрел на Татьяну. Та сидела, отвернувшись и надув губы.