Упитанные свиньи в загоне с интересом прислушивались к девичьим визгам. Девчонки тем временем совсем раздухарились: одна из них вырвала у другой переливающийся всеми цветами радуги легкомысленный девичий мобильник, и бросила его в свинский загон, где он тут же исчез в пасти одной из хрюшек. Старшая сестричка тут же скрутила две дули, и вращая ими возле глаз, носилась с победными криками: «А ось, дивись, як рак дивиться!», – бегала вокруг матери, пытаясь увернуться от младшей, стремящейся плюнуть в обидчицу.
Мать ласково пыталась их образумить.
— Анжела, Вєроніка, – ворковала она, – припиніть, бо обох в коморі зачиню. Он Галька прийде, то їй патли хоч всі можете повиривать.
— А чого ви, мамо, їй таку мобілку козирну купили, а мені таке гімно?! – спросила Анжела.
— Та цитьте ви! Як будете такі дурні, той будете всю жизнь, як Галька, в ризових чоботах кізяки місить, – прикрикнула на дочерей Матильда.
В калитку вошла Галя, которую мы только что видели в школьном спортзале. Сейчас она одета в обычные сельские драные шмотки и ведет за руль неопределенного цвета велосипед.
— Та шо ви, мамо, таке кажете! Я оно на стіліста в Київ поїду учиться, в Інстітут культури – а Анжелка на візажиста чи на кріейтора, – сказала Вероника.
Галя посмотрела на сестeр, кротко улыбнулась, повязала косынку, фартук, порубала гарбузы свиньям, почесала их за ушами. Накормила гусей, кур, кроликов (монтаж, крупные и средние планы, ракурсная съeмка: перспектива животных). Вероника продолжала:
— То як вивчимося, то сначала будем працювати в Києві по спеціальності, а потом вийдем заміж – я за бізнесмена, а Анжелка за продюсера, а потом будемо гарних пісень співать і запишемо альбом.
ХОСЕ ИГНАСИО – кабан, сожравший мобильник, прислушивался к попсовым мелодиям из своего живота. По голой ноге Матильды скользила змея, сползая к щиколотке своей хозяйки и обвивая еe как браслет (крупный план). А Вероника не унималась:
— Ілі групу з дівок організуєм, назовьом красіво, тіпа «Самки» і будем заніматься шоу-бізнесом, і поєдєм в Хєльсінкі на фестіваль.
— Аякже! Чекають вас там, в Хєльсінкі. – Матильда глянула на падчерицу (крупный план лица). Вскочила, напустила строгости:
— Де ти вештаєшся? Худоба не нагодована, кролям тре трави накосить, а вона десь лазить по підрах, горобцям дулі дає у хворточку.
— Та ви не переживайте, мамо, я все зроблю. – Галя опустилась на колени перед Матильдой и сняла с еe ноги змею:
— Іди до мене, моя киця... – сказала Галя, погладила Шерон и ткнула мордой в блюдечко с молоком.
— Худобу нагодуєш, – сказала Матильда, – Подвір’я підметеш, перебереш гречку, скупаєш і вичешеш кота...
Про кота она сказала потому, что он только что попался ей на глаза – здоровенная и наглая чeрная тварь появилась на крыльце. «Всевидящее око» в золотом треугольнике болталось на алой ленточке, обвивавшей жирную шею.
Голос за кадром:
— Тіки спробуй мене скупати, – думав кіт Маркіз, – я тобі тада обізатєльно в твої ризові сапоги насцю.
Мимо Галиных кирзовых сапог проползла змея Шерон.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Африка, сни » автора Подерв'янський Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЦЕНАРІЇ“ на сторінці 22. Приємного читання.