TextBook Василь Гнатович: То він, мабуть, за англійську царівну переживає, шо її машина задавила. (До Енгельса Гасановича) Гасанович, вставай, ще наспишся!
З цими словами Василь Гнатович здирає з Гасановича аеродромну кепку, яку той натяг на обличчя, щоб відокремитись від християнського світу.
Енгельс Гасанович (злякано): Шито, апят?
Василь Гнатович: Оп’ять, оп’ять, Гасанович. Ми з тобою тут старші і должни молодьожи подавать прімєр. (З цими словами Василь Гнатович виймає з гранчака Гасановича зубні щітки і наливає туди самогонки.)
Василь Гнатович (ефектно простягає гранчак і виголошує тост): Мир землі, здоров’я в хаті й гарна дівка на кроваті!
Голос тигра: Аум!
Валєрік б’ється головою в стіну. Всі випивають.
Василь Гнатович: Валєріку більше не наливати!
Енгельс Гасанович: Хароший малшик, маладой! Тинь хочешь? Тинь силаткий, викусний. Кушай! (Енгельс Гасанович дістає з-під кроваті диню і показує Валєріку.)
Валєрік: Діана! Діана!
Енгельс Гасанович: Зачем тебе етот дєвушка, гилупий?
Василь Гнатович: Щас всі випиваєм по другій і расказуєм охотнічі і риболовні історії!
Сірьожа (запопадливо): Правильно, Василь Гнатович, а то вопще бардак в расположенії...
По команді вождя компанія випиває.
Василь Гнатович: От ти і починай, шоб багато не пиздів. Гасанович на очереді.
Сірьожа: Ну, слухайте. Гасанович, не совайте там рукою під одіялом, а то не слишно буде. Значить, прийшов кум на ставок, сів у ризову лодку, закинув собі мастирку на ліща, сидить. А в його собака був такий, з довгими вухами, волохатий...
Жора: Ето спанієль!
Сірьожа: Ну, цей спанієль, значить, поліз у воду купаться, поплив за лодкою. Кум, значить, сидить, ліща ловить однією рукою, а другою одганя того спанієля, шоб не мішав. Коли тільки – раз! Спанієль почав кричати. Кум дивиться – тоне, блядь! Кум його за вуха, давай тягти – хуя тобі, не витягне, отакенна щука вчепилась! Кум за вуха собаку витяг і ото вмєстє з щукою кидає в лодку. Ну ніг, канєшно, в собаки вже немає, а щука погризла ризову лодку, воздух вийшов, і кум чуть не потонув. А щука пішла собі... Десь кілограмів триста...
Жора: Ховайте стакани! Діна йде!
Входить Діна, освітлюючи своєю красою убоге приміщення.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Африка, сни » автора Подерв'янський Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „П’ЄСИ“ на сторінці 154. Приємного читання.