Розділ «Вдова узурпатора»

Під кріслом шурхнуло, я опустила погляд і побачила гостреньку мордочку Емі. Емі дивився на Плейте так пильно, що мені знову стало не по собі. Але Клюс із розмаху плюхнувся на софу поруч із Афарасом, і Емі зник у тіні крісла. Братик сидів, недбало закинувши ногу за ногу і демонстративно схрестивши руки на автоматі. «Ображений монарх. Поза презирства». Добре б забрати в нього цю металеву штуку, поки вона не почала стріляти.

— За контрактом ви зобов’язуєтеся піклуватися про нашу безпеку. Ступінь інформованості там не згадувався.

Фраза здалася мені досить гладкою й переконливою, але Плейте гидливо зморщив носа:

— Я…

Завищали гальма. Перед будинком зупинилися дві «бджілки»-фургони, з яких почали вискакувати люди в білих сутанах, з вікна вітальні нам добре були видні блакитні хрести, що хиталися на шиях.

— Захисники віри! — у голосі Плейте явно пролунала заклопотаність. — Треба забиратися.

Із-за крісла з жалібним писком вискочив Емі й метнувся до підвіконня. Не вчасно повернувся, хвостатий. Плейте провів кота здивованим поглядом, але ревіння мегафона не дало йому говорити.

— Здавайтеся, діти Пітьми! Покайтеся в гріхах і ви будете прощені.

Ми такі ж діти Світла, як і Пітьми! Не знаєш, не говори. Чомусь мене особливо обурила непоінформованість захисника в тонкощах нашої релігії.

Емі видрався було до кватирки, але, побачивши мигтючі сутани, нявкнув по-котячому й звалився на підлогу. Мабуть, демони перебувають в опозиції до будь-якої церкви.

Плейте вийняв з кобури під пахвою важку «асту». Обличчя охоронця потемніло, на чолі прорізалися зморшки. Афарас вихопив у Клюса автомат і пересмикнув затвор.

— Почекай!

Пригнувшись, Плейте перебіг до протилежної стіни й швидко виглянув.

— Поліція, — з жалем констатував він. — Славно обклали.

— Алаксе Плейте, напоум заблудлих ближніх своїх. Не дай творитися чорним справам Ворога нашого!

— Ха-ха, — роздільно вимовив Плейте. — Згадали про мою громадянську совість.

Посилені мегафоном, прогриміли перші слова молитви. Емі жалібно занив, але Клюс підібрав звіра й засунув за пазуху:

— Угомонися, я не дам тебе образити.

Обіцяти простіше, ніж виконувати обіцянки. Колись я теж обіцяла… Я клялася батькові берегти Клюса. Останнім часом батько був дуже стурбований обстановкою в Анеморі, він пошкодував, що зробив Клюса королем так рано, однак повну силу Диск дарує лише дорослому. Після смерті батька Дано Іт не ризикнув виступити проти Клюса відкрито, але це не зашкодило йому сплести смертоносну мережу таємно. Ах, Ламасе, ти один міг відвернути смерть Клюса! Чому ти не навчив мене своєму ремеслу?! Запалювати вогонь у чоловічому серці — це ще не магія.

— Досить гаяти час, — раптом сказав Плейте зовсім спокійно. — Якщо хочете врятуватися, поворушіть ніжками!