– А він що?
– А він каже: «Про сіль ліпше не кажіть. Як везли сіль підводами з Галича, то добрий лантух соли в порох висипався якраз коло вашого шинку. Цікавий випадок, правда? Ото ви тою сіллю з порохом і присмачуєте м’ясце. Хіба ні?»
– Ой мамеле-тателе!
В цю мить за вікном майнула чиясь постать, і шинкар зашипів:
– Цс-с-с! Про вовка промовка…
І справді – до шинку зайшов сам таємний радник, весь у чорному одязі, та ще й з чорним плащем через плече.
– Чого це ви завмерли й витріщились, як жаби на купині? – спитав радник, роззираючись по стінах. – Скільки мух… Звідки вони беруться?
– Я би вам сказав звідки, – вклонився шинкар. – Але й не знаю, чи можна.
– Я вам дозволяю.
– Це все з-за гряниці! От звідки.
– Що? З-за границі? А звідки ж у вас такі відомості?
– У нас жодних відомостей нема, а тільки так собі міркуємо, що то мухи не наші.
– Ми з ними боремося, – підказала Ривка.
– І перемагаєм! – закивав головою шинкар. – Я всіх загряничних мух записую сюди.
В руках шинкаря з’явилася дощинка з карбами.
– Гм-гм… – зам’явся радник. – Хто б сподівався від вас такої ретельності? А з нашими мухами як?
– Вітчизняні мухи найкращі в світі! Їх зовсім не чути. О! Слухайте! Чуєте?… Це гудуть загряничні мухи! А наші – та їх зовсім не чути. Сказано – свої.
– Гаразд, а що ви думаєте про дракона?
– Про дракона? Та я про нього так погано думаю, що отако взяв би та й роздер на кавалки, ногами потоптав і сказав: «Щоб більше сюди не ходив!»
– Ага! – насторожився радник. – То ви вважаєте, що й він з-за границі?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Місце для дракона» автора Винничук Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Місце для дракона“ на сторінці 6. Приємного читання.