TextBook – Ну, скільки їм, сказати б, хе-хе, відпущено?
– Хто його зна?… Ще жоден дракон своєю смертю не вмер.
– О! Бачите? – пожвавішав князь. – Бачите? Жоден! Як на роду написано, так і буде. Ви от… вибачайте, як вас величати?
– Називайте Грицьком.
– Як? Грицько?… Жарту… е-е… гм… ну, так-так… звичайно… гм…
– Це я його так назвав, – озвався пустельник.
– А-а, – глянув спідлоба на пустельника князь, – ясно… Що ж, Грицько то й Грицько… Тільки я знаю, що дракони завше мають далеко страшніші імена. Афросіаб чи там Джаудар.
– А я не збираюся нікого страшити.
– Е-е, це ви даремно. Це ви начитались… А дракон є дракон. До речі, і в книгах святих пишеться, що усяка твар має своє призначення і дракони мусять нести лише смерть і руїну, бо на те вони й створені. Ви що – проти традицій?
– Та ні. Але я не вмію бути страшним, не вмію чинити зло.
– Ну, цього навчитися легко. Чинити добро набагато важче. Ви тільки спробуйте. Ви ж не пробували?… От! А кажете! Вийдіть з печери, скажімо, на прогулянку. Забредіть, гуляючи, на поля, потолочіть збіжжя, спопеліть його своїм вогнем, зруйнуйте село, перетворіть його в купу попелу. Зрештою, оголосіть, щоб вам на обід приводили молоду дівчину. Як у старі добрі часи. Там усе було ясно. Раз дракон – то й трусися всяк та п’ятами кивай якнайдалі. А то що ж виходить? Усе летить шкереберть! Усе з ніг на голову! Та це вже якесь вільнодумство! Єретизм! Від цього й до «геть з князями!» недалеко! Це вам не жарти. Кажу вам, як є, – у своєму князівстві єретиків не потерплю!
– Е-е… та що ви, далебі, – встряв пустельник. – Який із нього єретик? Молоде ще, зелене…
– Ну, молоде… а собі на умі… оно яка голова велика. Є де мислям усіляким розгулятися. Такі голови для держави – велика небезпека. Не знати ще, які він вірші пише.
– Та нічого там такого нема, – одмахнувся рукою пустельник. – Ось нате самі подивіться.
Князь узяв сувій пергаменту й почав читати вголос:
Розквітають дивні квіти,
розкривають пелюстини,
а метелики стікають по вустах,
як сік ожини.
Сни дзвіночків голубіють,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Місце для дракона» автора Винничук Ю.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Місце для дракона“ на сторінці 20. Приємного читання.