Розділ «Твоя Марія… і Кіб»

Ольгерд нічого не відповів, тільки нервово погладив ствол випромінювача. Кар’єр заслоняла сіра завіса. То тут, то там її прорізували спалахи блискавок, раз-по-раз із самого дна виростали дивовижні пилові стовпи, які тут-таки й падали, розкидаючи навсібіч клапті туману. Іноді в розривах проглядали силуети мертвих машин, але їх відразу затягало туманом знову.

І раптом все стихло, вляглися пилові смерчі, розтанули й розлетілися рожеві хмари, вітер вщух. Кар’єр постав у всій пишноті машинного звалища. Внизу, біля нерухомої громади транспортера, троє розмірено вгонили лопати в пісок, вивертали важкі грудки й відкидали вбік.

— Бачиш того, крайнього? — спитав Дон з дивним, здавленим смішком.

— Бачу, а що? — Ольгерд насторожено вдивлявся в обличчя.

— Колись цю людину звали Олександром Коновим, це був наш командир на рейсі ТВ 2-16. Він загинув на Араї кілька років тому, тіла так і не знайшли! — Дон розстебнув гермошлем і витер піт з чола.

— А поруч з ним, — хрипко відгукнувся Ольгерд, — Марія, а між ними, я гадаю, той хлопець, що здурів. Арая кепсько жартує! — він підвів випромінювач, але Дон перехопив його руку:

— Стривай!

Ольгерд повернув до нього оскаженіле обличчя:

— Ти повірив у воскресіння з мертвих?! Арая — філія потойбічного світу?!

— Зажди, кажу!

Ольгерд висмикнув руку й пустив чергу над головами тих, що працювали в кар’єрі. Зайнялася і з гуркотом осіла кабіна водія на транспортері. Троє підвели голови й втупилися в косморозвідників.

— Агов, там, унизу! — Ольгерд відкинув шолом. — Хто ви там не є, сходьте-но нагору!

Дівчина тривожно глянула на Алекса.

— Спокійно, Маріє, — крізь зуби процідив той, — гості всього-на-всього лише не вірять власним очам. Ідіть за мною і намагайтеся не робити різких рухів. Кібе, прикрий її!

Олександр повільно рушив схилом нагору.

— До чого ж схожий! — почув Ольгерд бурмотіння Дона в себе за спиною, і палець ледь помітно затремтів.

Алекс, який не зводив очей з випромінювача, помітив цей рух.

— Хто ж бере в косморозвідку людей з такими нервами? — тихо пробурмотів він, а голосніше додав: — Маріє, тримайтеся правіше від Кіба!

«На такій відстані випромінювач зробить з нас смолоскипи за долю секунди!»

— Привіт, привіт, Доне, давно я тебе не бачив!