Розділ «Частина 2 Мораль»

Чому вона мовчить?

Настає мій хід. Я бачу за спиною Маїни Бразда. Він стоїть і дивиться… на мене. Його очі — сам лід. Вони також червоні. Його руки в крові.

Я на мить опускаю повіки. Не треба піддаватися марі.

Але треба розповісти їм, хто батько дитини. Хто згубив Вишену.

Хай це нічого не дасть. Але я скажу це, а тоді нападу на Маїну.

І вона мене вб’є.

Я не житиму по-їхньому.

Я заношу ногу, щоб зробити перший крок. Як тут чиясь сильна і шорстка рука зупиняє мене.

Не за руку. Не за плече, як колись.

Його пальці обхоплюють мою шию.

— Якщо зробиш хоч крок — я зламаю тобі шию, — шепоче Всевлад мені на вухо. Я навіть не знала, що він стоїть позаду мене. — Це буде безславна смерть, ніхто і не помітить. Ти так не захочеш.

Так і стоїмо.

Він тримає мене за шию — так сильно, що я майже не дихаю. Не можу нічого сказати, не можу поворухнутись. Я починаю плакати — цілком беззвучно. Я бачу Браздові й Маїнині червоні очі. Я бачу, що крізь натовп, від стіни, з Вишени на мене переводить погляд Ільяс — і ледь помітно хитає головою. Він хоче від мене того самого, що й Всевлад, — аби я нічого не робила. А Всевлад силою примусив підкоритися йому.

Белат. Це те, як він чинить зі мною. І як чинять усі вони. І чинитимуть усе моє життя, знову і знову. Він вкотре намагався мене врятувати, але цього разу я помочі не потребувала, і була впевнена в цьому.

Вишену забирають — вона йде слухняно, але не з опущеною головою. Вона дивиться на нас, своїх друзів. Зупиняє погляд на мені — і я бачу в її зелених очах сльози. А тоді вона заходить у будівлю з дарвенхардцями, які її навіть не торкаються — адже вона не опирається. І дівчина й не дивиться на Бразда. Я відчуваю гордість за неї і плачу ще сильніше. Мої сльози — це той отруйний дощ. Він нарешті впав з небес.

Сестра. Вона стала мені сестрою. Світло довкола її рудого волосся видається мені короною.

Ми ще побачимось, сестро. Я знайду тебе, де б ти не була. Витягну тебе з глибин земель Бактрії. Витягну звідки-небудь. І я знайду твою дитину.

Я не віддам вас їм. Ми втечемо.

Але до того… Я стану сильною.

Я стану дарвенхардкою.