Розділ «У пам'яті людській»

Бий не било,

А правило.

На подібну тему, що новий господар, тобто гнобитель, буде не ліпше старого, написана й байка «Воли». Тепер її не передруковують і, мабуть, і не передрукують, дарма що ідея цього твору не відступає від комуністичних поглядів про клясове гноблення і на поступове відмирання державних форм життя в комуністичнім суспільстві. Біда в тому, що Пилипенко взяв образи з селянського побуту, і нечиста совість партійних критиків відчула запах диму, де його й нема: байку цю витлумачено, що вона написана в націоналістичнім, «куркульськім» дусі, ще й анархізм сюди приплетено. Ось вона:

Помер старий господар, і майно

До сина молодого перейшло.

Побачивши волів, сусід гука:

— Радієте, мабуть?

Тепер вже батога

Старого вам забуть

Прийдеться,

Зазнати кращого життя

Нарешті доведеться.

— Кажіть! Хіба нам не знаття, —

Волова одповідь була, —

Що в молодого козака

Занадто замашна рука?

Нехай другий господар буде:

Волова доля

Лиха неволя,

І нас батожить не забуде.