Розділ «Документи та матеріали»

9. В справах взаємовідношень літературних угруповань на Україні «Плуг» лишається на своїх попередніх позиціях, цебто вважає необхідним обстоювати гегемонію пролетарської літератури, що здійснюється через певні літорганізації. Такою організацією мав би бути «Гарт». Але тактична лінія «Гарту», зайнята їм у справах організації літруху на Україні, змушує зараз зректися тимчасово утворення єдиного центру, з яким би мав блокуватися «Плуг», зберігаючи свою автономію яко революційно-селянської організації.

Примітка І: З'їзд підтверджує постанову щодо участи в ВАПП, вважаючи своє представництво в ньому тимчасовим до організації Всеукраїнського Центру, після чого «Плуг» в'язатиметься з пролетліторганізаціями через цей Центр.

Примітка ІІ: При організації пролетасоціяцій на місцях філії «Плуга» блокують з ними, не втрачаючи своєї самостійности.

Примітка III: «Плуг» бере участь разом з однородними організаціями в утворенні Всесоюзного центру революційно-селянських письменників.

10. Це не мусить спиняти допомоги з боку «Плуга» організації пролетарських літературних груп, що беруть в основу плятформу «Октября», допускаючи вступ у ці групи (зразком яких є «Молот») тих своїх членів, що здатні обслуговувати робітничі маси відповідним художнім матеріялом.

Примітка. Згідно з параграфом 3 статуту «Плуга» члени його можуть вступати до пролетліторганізацій, не пориваючи свого зв'язку з «Плугом» і роботи в ньому.

11. Беручи участь у тимчасовій формі об'єднання пролетліторганізацій на Україні — Бюрі Зв'язку, «Плуг» вважає потрібним залучити до участи в ньому й «Гарт» як найсильнішу літорганізацію на Україні.

Через свого представника в Бюрі Зв'язку «Плуг» домагатиметься найскорішого скликання Всеукраїнського З'їзду Пролетписьменників, де чільне місце має зайняти «Гарт», при умові визнання в основі плятформи «Октября».

12. Щодо російських пролетліторганізацій — «Плуг» вважає, що вони ступнево мають стати секціями єдиних асоціяцій пролетписьменників, де пріоритет має належати роботі українською мовою, як одного з головніших політичних завдань на Україні, завдань укріплення змички пролетаріята з селянством, що ні в якій мірі, звичайно, не має обмежувати задоволення культурних потреб нацменшостей на Україні.

13. Для переведення в життя ідеологічних завдань спілка «Плуг» у зв'язку з постановами XIII З'їзду РКП має особливу увагу звернути на виробництво в галузі створення нової юнацької й дитячої літератури, втягнення в літературну працю жіноцтва, організації критично-бібліографічної роботи, а також обслуговання трудящих мас Західньої України, — все шляхом засновання відповідних секцій і студій.

Примітка. Відночас «Плуг» має прикласти всі зусилля до перенесення своїх ідеологічних засад і методів практичної роботи на інші галузі мистецтва, засновуючи навколо себе відповідні організації — художні колективи й майстерні.

14. Оснівні творчі зусілля «Плуга» мають бути скеровані на художнє відображення нового побуту, боротьбу з просвітянством і церковщиною, при чому з'їзд «Плуга» зазначає корисний вплив у цій справі комсомольської частини «Плуга», що й надалі має бути оснівним двигуном, відповідно тій ролі, що виконує комсомол в соціяльно-побутових процесах на селі.

15. Лишаючись щодо формалістичних мистецьких шкіл на позиціях, що зазначені в плятформі «Плуга», з'їзд зазначає гостру потребу підвищення художньої кваліфікації своїх членів, для чого особливу увагу звернути на роботу літературних студій і самоосвіту окремих плужан. Журнал «Плужанин» в основу своєї програми має поставити керівництво й допомогу плужанам у справах літтехніки, не умаляючи своїх завдань яко організаційно-інформаційного органу «Плуга».

16. В своїй організаційній праці «Плуг», як і раніше, має повільно й обережно розгортати свою периферію, забезпечуючи свої філії належним політкерівництвом і тісно зв'язуючи їх з політосвітніми установами, насамперед сельбудами.

17. Кладучи в основу своєї діяльности свою плятформу, що безпосередньо випливає з оснівних засад комуністичної партії в галузі мистецтва, спілка «Плуг» і надалі коритиметься всім постановам компартз'їздів і органів компартії в цій справі.

18. З'їзд доручає ЦК «Плуга» керуватися в дальшій праці своєю плятформою і цими тезами в період до чергового з'їзду «Плуга», що призначається, як звичайно, в 4-ту річницю «Плуга» — 3-го квітня 1926 року.

1. Поруч з художньою літературою, що виховує читача через художньо-образне письмо, в сучасний момент є ще пекуча потреба в критиці, що, виховуючи читача, з одного боку, вказувала б на хиби та намічала б творчі шляхи письменникові — з другого.

2. Ця потреба є остільки важлива, що за розв'язання її взявся XIII З'їзд РКП, в резолюції якого про пресу пунктом 19 зазначено: «Необхідно поставити витриману партійну критику, яка, виділяючи й підтримуючи талановитих радянських письменників, поруч з тим вказувала б їхні помилки, що є наслідком не досить ясного розуміння цими письменниками характеру Радянського ладу, і скерувала б їх на переборення буржуазних забобонів...

...З'їзд підкреслює необхідність урегулювання питання про літературну критику та можливо повнішого партійного освітлення зразків художньої літератури на сторінках радянсько-партійної преси...»

3. Всесоюзний З'їзд пролетписьменників, керуючись цими вказівками партії, питання про критику деталізував, ухваливши цілу резолюцію в цій справі (див. журн. «Плужанин» ч. 2, стор. 17).