Розділ «Документи та матеріали»

33. Виходячи з цього, «Плуг» прагне в своїй продукції проводити єдиний суцільний образ, що розгортається динамічно протягом усього твору в залежності від його соціального змісту й потреби для здійснення основних завдань творчости. Одночасно «Плуг» має уникати роздрібних образів строкатої мозаїчної орнаментовки, що розгублює увагу й стає самоціллю в творах, званих імажиністичними.

34. Так само ритм твору має бути цільний, з динамічним розвитком, на протязі всього твору в залежності від розвитку його змісту й перипетій сюжету, втілених у єдиному творчому образі. Тим самим «Плуг» одкидає виділення слова й ритму в самоціль, як то роблять іноді футуристи, що дає наслідком продукування суто словесних, беззмістовних вправ.

35. Зрештою, не можна надавати надмірного значіння звуковим елементам у творі, як то роблять символісти, мелодисти і т. ін., викохані головним чином містицизмом[712], і треба прагнути до органічного сполучення цих звукових моментів з творчими образами й ритмами, зв'язуючи все в темпі, відповідному розвитку художньої дії — змісту.

36. Отож завданням «Плугу» є не культивування форм, що існували дотепер у буржуазній літературі або перенесених звідти в сучасну післяжовтневу, але виявлення нових принципів і типів форми шляхом практичного оволодіння старими літературними формами й перегартуванням їх у новому класовому змісті.

Таким чином, «Плуг» гадає, що тільки скористувавши багатий досвід минулого й критично розібравшися так у ньому, як і в спробах утворення пролетарської літератури, ми дійдемо до нової синтетичної форми революційної пролетарської літератури, частиною якої має бути й творчість «Плугу».

Бюро «Плугу»: Ів. Кириленко[713], А. Панів, П. Панч,

С. Пилипенко, Ів. Шевченко

Резолюції

II Всеукраїнського з'їзду «Плуга»[714]

(квітня 3—6 1925 р.) 1. Резолюція по докладу тов. Пилипенка «„Плуг“ на ідеологічному фронті»

1. Велетенськими зусиллями робітничо-селянських мас під керівництвом комуністичної партії Радянська країна відбудовує зруйноване імперіялістичною й громадянською війною господарство. Цей підйом матеріяльного добробуту разом із поширенням світогляду трудящих, що являється наслідком Жовтневого перевороту, породжує величезний зріст культурних потреб.

Таким чином, ми вступаємо в добу культурної революції, що обумовлює дальніший процес наближення до комуністичного суспільства.

2. Пролетарське мистецтво (література в першу чергу) починаючи від нечувано-широкого маштабом своїм руху робсількорів, літгуртків, стінгазет і т. ін. до ідеологічно усвідомленої літературно-художньої продукції — є одна з головніших і складніших ділянок фронта культурної революції.

3. Але складність господарчих форм у Радянській країні в переходову добу, добу НЕП'и, форм, що почасти являються ворожими одна одній, продовжують разом із ростом свідомости робітничо-селянських мас також реставрацію старої ідеології буржуазії і разом оформлення нової буржуазії, що виявляється, в свою чергу, в літературній продукції свідомих і несвідомих агентів цієї буржуазії.

4. Таким чином, як не припиняється в нас клясова боротьба взагалі, так не припиняється вона й на літературному фронті. Революційна селянська література, оснівна суть якої має полягати в пропаганді ідеї «змички» і тих суспільно-громадських і господарських форм, що допомагають селянству стати на шлях комуністичного будівництва, має бути зброєю в руках трудящих проти клясових угруповань на селі, що допомагають буржуазії стримувати процес наближення до комунізму.

5. Блок сільської бідноти з радянським середняцтвом проти куркульні відповідним способом одбивається в літературі. Підтримувати цей блок має спілка «Плуг», гуртуючи навколо себе тих письменників, що визнають диктатуру пролетаріята й керуються постановами комуністичної партії, художньо відображаючи їх у своїх творах у формі, приступній широким селянським масам.

6. Всі ці положення «Плуг» уже зафіксував у своїй ідеологічній і художній плятформі, збудованій на основі плятформи «Октября» ще на початку свого існування, і в своїй дальшій роботі буде керуватися ними.

Водночас «Плуг» приймає в основі постанови І Всесоюзної Конференції Пролетписьменників, вважаючи одначе, що, відповідно соцільно-економічним умовам на Україні, ці постанови мають бути де в чому змінені й доповнені, що має бути пророблено Всеукраїнським З'їздом Пролетписьменників, де повинен взяти участь і «Плуг» як організація, що обстоює пролетарську ідеологію.

7. «Плуг» категорично заперечує залічування революційно-селянських письменників до так званих «попутників», вважаючи, що трудове селянство являється союзником і сутрудовником пролетаріята, здібним, за вченням тов. Леніна, перейти до комуністичного будівництва шляхом кооперування й колективізації.

8. Щодо «попутників» — «Плуг» вважає, що на Україні:

1) вони не відограють значної ролі, 2) що значна частина їх уже працює активно й чесно в лавах пролетарських і революційно-селянських організацій, 3) що до них не повинна провадитися політика нещадної репресії як наслідок безпідставної пихи деяких революційних письменників, що, одначе, не має ані на хвилину припиняти непримиримої ідеологічно, але тактично-обережної формально критики всіх можливих ухилів «попутників».