Руся задумливо розмішувала цукор у чашці.
— Мені здається, найперше, що треба зробити, — нарешті вимовила вона, — це розшукати ту дівчину, з якою ви вечеряли після «Енеїди». Як її звуть?
— Віруня Петрівка.
— По-моєму, вона щось знає.
— Знати знає, але вона страшенно налякана, зі мною навіть не схотіла розмовляти, коли я почав її розпитувати у магазині. Вона боїться. Я навіть не сподіваюся, що вона щось розповість.
— Бачиш, — переможно глянула на Авеніра Руся, — ось тут і знадобиться моя допомога. Мені вона розкаже набагато більше. Треба влаштувати з нею зустріч. Начебто зненацька, не у цій справі. Треба діяти через твого приятеля, з яким ти її бачив минулого разу. Давайте зустрінемося — вона з ним і ми з тобою. Десь повечеряємо, потанцюємо.
Авенір захихотів:
— Приспимо її пильність салатом із креветок.
— Саме так. Вона любить креветок? Мабуть, це дорого.
Дейкало пообіцяв заплатити за усі лагоминки, яких Руся забажає.
— А наступний крок… — Руся замислилася. — Наступний крок… Думаю, тобі треба зайнятися Томою Оліяр. Ти ж можеш це зробити через свою газету чи друзів-газетярів.
— Але ж вона померла! — здивувався Авенір.
— Я про це не забула. Але, якщо наші припущення правильні, хтось дуже бажав її смерті. І влаштував виконання своїх бажань через Володарку. Я думаю, що тут діяла або мачуха, або дівчина, з якою Тома побилася тоді у кав’ярні. Ти казав, що вони побилися через хлопця. Може, друга дівчина збиралася вийти за нього заміж, тому і позбулася суперниці. Як ти думаєш, можна знайти ту дівчину або когось, хто її добре знає?
— Не виключено, що про той випадок пам’ятає буфетниця. Може, вона і другу дівчину знає.
— Також треба довідатися, чи та, друга, дівчина забезпечена. Тобто чи має вона чим розплатитися з Володаркою. Мабуть, ворожка працює не за «будь ласка».
— Мабуть.
— А ще треба зайнятися мачухою. Якщо вона вдова багатої людини, можливо, в вашій газеті, в архіві, є якісь відомості про неї. Може, вона займається доброчинністю або ще щось. Тобі це не важко буде зробити — просто розкопай трохи інформації і поїдь до неї по інтерв’ю.
— Просто поїхати?
— А чому б ні. Людям лестить, коли до них звертаються, щоб узяти інтерв’ю. Часто вони навіть забувають спитати про документи. Тільки не знаю, як з’ясувати, де вона живе, — Руся знову наморщила лоба.
— Це просто. Друзі Томи зможуть нам допомогти.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати « Тут баба ворожила» автора Паняєва Наталя на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Авенір знаходить помічницю“ на сторінці 2. Приємного читання.