Розділ «Візит до трьох відьом»

— А мені б хотілося якось потрапити на їхній сеанс, — зауважила Руся, труснувши русявою гривкою.

— Та ви що! — вдавано вжахнувшись, Авенір схопився за голову. — Вони з вас зроблять відьму! В жодному разі!

Руся засміялася. А Наталя Паняєва тяжко зітхнула:

— Усе це добре, але я завтра мушу йти на похорон. Померла Марина Балгіра, моя давня подруга.

Авенір застиг, як мисливський собака у стійці:

— Балгіра! О Боже!

Усі подивилися на нього з подивом.

— Вибачте, — отямився він, — просто я згадав, де чув це прізвище. Наталю, ти ж мені розповідала про неї. Казала, що мусиш відвідати її у лікарні, — він запитально подивився на письменницю.

— Цілком можливо, — невпевнено відповіла та.

— Від чого вона померла?

— Токсичний поліневрит.

Авенір, вдаючи, ніби не помічає запитального погляду Русі, почав прощатися:

— Я хочу пройтися пішки. Надто вже нас напоїли кавою, — швидко сказав він і, щоб його не затримали, різко повернувся і рушив в інший бік від будинку Надії Борисівни. Йому хотілося побути на самоті, щоб дати лад власним думкам.

Він ішов, не помічаючи калюж, — зрештою, він ніколи не помічав їх, хоча й мав добрий зір.

Розмахуючи руками, Авенір розмовляв сам із собою:

— У чому тут річ? — міркував він. — Усе почалося зі слів Віруні, що коли треба когось позбутися, то для цього є Володарка. Потім була розмова з Дементієм, який показав мені список, знайдений в отця Юрія. У списку були прізвища Арнаут і Оліяр, тоді я згадав про бійку у барі і Тому Оліяр. Арнаута знав Дементій. Прізвище Балгіра теж видалося мені знайомим. Його, як я тепер пригадую, називала Наталя Паняєва, коли розповідала про свою хвору подругу. А тепер ця подруга теж померла.

Після цього я пішов побалакати з Вірунею до парфумного магазину. І Віруня відмовилася від своїх слів, була налякана і сказала, що ніколи не чула про Володарку.

А сьогодні — знайомство з Тетяною Володарською, яку її клієнти (мабуть, вона сама це і вигадала) називають Володаркою. А якщо Віруня мала на увазі не містечко Володарку, як я тоді подумав, а саме Тетяну Володарку-Володарську? Раптом ці три дивні особи мають якийсь стосунок до вбивства отця Юрія і до списка, який у нього знайшли? Може, я роблю помилку, зв’язуючи всі ці події між собою? Чому мені здається, що між ними є зв’язок…

Дейкало йшов, не розбираючи дороги. Йому хотілося з кимось побалакати. З Дементієм. Або з Іринкою. Йому хотілося, щоб хтось розвіяв його неясні підозри.

Він ще з годину блукав вулицями, подумки прикидаючи, чи варто зайти до найближчої кав’ярні, коли помітив, що знаходиться неподалік від будинка пана Картамиша. Авенір майже бігцем рушив у той бік.