Сутичка в кав’ярні

Тут баба ворожила

— Не перебільшуй, — посварилася Наталя пальцем на Авеніра. — Не роби з мене забобонну тітку. Але, справді, моя перерва закінчилася. Кажи, навіщо ти прийшов, і тікай.

— Я прийшов, щоб передати тобі запрошення пані Надії Мурченко взяти участь у доброчинному вечорі на користь юних музикантів.

— Та ти що! Нізащо! — відсахнулася Наталя. — Що я робитиму з юними музикантами? Співатиму хором?

— Та ні. Тобі не доведеться нічого робити. Єдине — сидіти і підписувати свої книжки по десять гривень за автограф.

— І ніяких промов виголошувати не доведеться?

— Ні, жодних промов, жодного хорового співу. І це все лише на годину або дві, — вмовляв її Авенір. — А потім, мабуть, почнуться змагання для дітей. Або маскарад, або конкурс на кращий виступ.

Тут Наталя підхопилася і замахала на Дейкала руками:

— Звичайно, вона готувалася до змагань, тому і залишалася у клубі пізніше за всіх! А зі сторожем домовилася…

Господиня негайно повернулася до Дейкала спиною і рушила до комп’ютера. Він чемно сказав «до побачення» її спині і Тимуру та сам причинив за собою двері.

Наступний розділ:

Смерть священика

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати « Тут баба ворожила» автора Паняєва Наталя на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сутичка в кав’ярні“ на сторінці 5. Приємного читання.