Розділ «Частина четверта Крихітка та дитячий будинок»

Чоловік з’являвся кожної першої неділі, іноді зустрічався зі мною, іноді розпитував про мене вчителів.

Коли ж хтось намагався довідатися про нього у завідувачки інтернату, вона відповідала одне й те саме:

— Вам нічого робити? Вам бракує неприємностей?

Вони готували мене в янголи. Вони хотіли, щоб я виросла і почала боротися зі Злом.

Але чоловік загинув, і наступної неділі замість нього приїхали мій Вітчим і Мачуха.

— Тебе звати Крихітка?

— Так.

— Ти впевнена?

— Так, — сказала я. — А де дядько Павло?

— Його більше не буде, — сказала Мачуха.

— І я не стану янголом?

— Звичайно, ні, — сказав Вітчим. — Кому потрібні янголи?

Татусю, татусю, тату. Ти знову помилився. Я стала янголом. Ось так. Я тепер янгол — янгол помсти у твоєму пеклі. Мене послано для того, щоб зробити твоє життя пеклом.